Познанська ратуша

Джованні Батіста ді Квадро — творець ратуші

Цапки на вежі ратуші

Сонячний годинник. 2012

У 1253 році Познань отримав права міста і як у кожному місті на ринковій площі була збудована дерев'яна ратуша. Однак, за короля Вацлава II Чеського (1271-1305), близько 1300 року, її перебудували на муровану, відому як Будинок радників (Domus Consulum).

Перша письмова згадка про ратушу походить з 1310 року. Через півстоліття на її місці звели ратушу в готичному стилі, яка уже мала вежу, і простояла до великої пожежі в місті у 1536 році. З тих часів дотепер збереглися лише готичні підвали.[2]

У 1540—1542 роках ратушу намагалися відремонтувати, зокрема вежу, однак її стан продовжував загрожувати катастрофою. Тому у 1550 році міська рада підписала контракт про комплексну реконструкцію з розширенням з італійським архітектором Джованні Батіста ді Квадро (Giovanni Battista di Quadro) з Лугано. Він перебудував зруйновану ратушу у стилі епохи Відродження. Ратуша була розширена і добудовано один поверх, триповерхову лоджію та а́ттики. Тепер Познанська ратуша вважається перлиною архітектури Ренесансу. Особливістю ратуші є наявність аттиків і відкритих галерей у фасаді.[3]

Ноти сигналу для горна з ратуші в Познані

Як свідчить легенда, під час урочистостей з нагоди відбудови ратуші та встановлення на її вежі годинника з'явилися два цапки, яких приготували для бенкету, і почали стукатися рогами. На згадку про цю подію майстрові Бартоломі́єві Вольфу з Губіна замовили новий годинник (встановлений у 1551 році) та «блазенський пристрій», який опівдні приводить у рух рогатих цапків над циферблатом годинника на фасаді ратуші.[4]

Ця унікальна вистава і тепер щоденно опівдні збирає натовпи глядачів біля ратуші, а на вежі дзвонять дзвони і лунає сигнал горніста на згадку про порятунок міста королем воронів, про що розповідає інша легенда.[3][5] За легендою, син охоронця ратуші знайшов і вилікував пораненого ворона. Відлітаючи той розповів, що він є королем воронів і залишив хлопчикові свою срібну трубу. Коли хлопчик виріс, він також став охоронцем і коли на місто напали вороги, він заграв на срібній трубі. Миттю злетілися тисячі воронів, які накинулися на ворогів і врятували місто.[6]

Крім механічного годинника, який має великі циферблати, на лівій вежі фасаду вертикально прикріплений невеликий сонячний годинник з пісковика, який не всі помічають. Він має дуже вузький діапазон годин — з 9:00 до 15:00, а оскільки він малий і розміщений дуже високо над тротуаром, то неможливо без бінокля побачити котру годину він показує.[7]

У 1675 році у вежу ратуші вдарила блискавка, яка знищила і годинник і механізм цапків. Вежу відновили у 1690 році, однак її шолом знову зруйнував ураган у 1725 році.

Капітальний ремонт ратуші здійснили в 1781—1784 роках завдяки зусиллям Комісії належного порядку. Під час ремонту ратуша набула по суті сучасного вигляду — вежу увінчав класичний купол Бонавентури Соларі, а на її вершині в 1783 році помістили білого орла (розмах крил 2 м, висота 1,8 м).[2]

Наступний капітальний ремонт відбувся в 1910—1913 роках, тоді ж на фасаді знову появилися фігури цапків. Дуже серйозно постраждала ратуша під час битви за Познань у 1945 році, вежа була знищена до готичної чотирикутної основи, вибухом фосфорної бомби були також дуже пошкоджені внутрішні приміщення ратуші.

У 1945—1954 роках у ратуші знову були проведені значні реставраційні роботи. Фасад був відновлений у стилі епохи Відродження. У 1947 році на вежу повернувся орел, який перебув Другу світову війну у сховку.

Відновлювальні роботи тривали також у 1992—2002 роках. Тоді зміцнли конструкцію всієї будівлі ратуші. Був відремонтований і замінений відпалий тинк, зміцнена кладка, проведені оздоблювальні роботи, відновлені ґзимси, ліпнина і прикраси графіто.

Ратуша в Познані є однією з найкращих пам'яток архітектури епохи Відродження в Польщі на північ від Альп. Хоча тепер вона повернена тильною стороною до сучасного центру міста, однак цим вона нагадує жителям і гостям, що в момент її побудови найважливішою «автострадою» у Великопольщі була річка Варта, до якої спрямований її фасад.

Неповторність ратуші визначається її фасадом, що складається з трьох поверхів лоджій. Ратушу вінчає аттік з трьома вежами.

Між першим і другим поверхами фасаду розміщені медальйони, на яких намальовані голови вчених людей і древніх героїв. Аттик прикрашають портрети королів династії Ягеллонів.[3]

Оформлення приміщень ратуші пов'язане з тими функціями, які мали виконувати її працівники. Зміст зображень був ніби Десятьма заповідями для посадових осіб — це справедливість, поміркованість, любов, віра, надія, милосердя, відвага ….

Головним приміщенням в будівлі є Велика зала з кесонною стелею прикрашеною хрестами та гербами. У Великій залі ратуші зберглося оригінальне ренесансне оформлення італійського архітектора Квадро, про що свідчить напис латиною на південному фасаді — «це є робота Джованні Батіста …» і герб художника.[6]

Міська рада засідала в Королівській палаті, назва якої походить від портретів правителів, які висіли на її стінах. Тут також є ренесансний камін середини XVI ст. з пісковику. Ренесансне склепіння є гордістю судової зали, яку прикрашають картини XVI – XIX ст.. Кімнати другого поверху — це господарчі приміщення.

• 
  Королівська зала, 2015 р.
• 
  Велика зала, 2012 р.
• 
  Архімед
  на медальйоні ратуші
• 
  Склепіння Великої зали
• 
  Орел з вежі ратуші в Познані, 1945 р.
• 
  Перший сигнал після війни, 27.12.1945

Після Другої світової війни приміщення ратуші були пристосовані для музейних функцій. Від 1954 року тут розташований Історичний музей Познані — відділення Національного музею в Познані. У музеї зберігаються близько 12 000 експонатів, від XVII ст. до 1945 року.[3][8]

6 листопада 2015 року Національний банк Польщі ввів у обіг четверту монету з серії «Відкрий Польщу», на пам'ять про ратушу в Познані, номіналом 5 злотих і накладом 1 200 000 штук. Монета має вагу 6,54 г і діаметр 24 мм.[9][10]

• Історичний музей міста Познані (пол.)
• Познанська ратуша (англ.)
• Познань. Історичний орел на вежі ратуші (відео 00:43) (пол.)
• Познанські цапки youtube.com