Покровський Голосіївський чоловічий монастир

Покровський Голосіївський чоловічий монастир
	головна площа монастиря
	50°22′42″ пн. ш. 30°30′36″ сх. д.
Статус	монастир
Країна	Україна
Розташування	Вулиця Полковника Затєвахіна, 14. Київ
Конфесія	УПЦ (МП)
Єпархія	Київська
Тип монастиря	чоловічий
Тип будівлі	сучасний цілісно-завершений монастирський комплекс
Архітектурний стиль	Еклектико-модерністська готика
Автор проєкту	Група архітекторів ДПК Київпроект
Матеріал	декоративна цегла
Засновник	Петро Могила
Засновано	1631
Перша згадка	1631
Будівництво	1631, відновлення – 1992 — 1927, у ХХІ столітті – 2017
Настоятель	Єпископ Ісаакій (Андроник)
Стан	діючий
Сайт	Сайт монастиря
	Ідентифікатори й посилання
	Покровський Голосіївський чоловічий монастир (Україна)
	Покровський Голосіївський чоловічий монастир у Вікісховищі

Покровський Голосіївський чоловічий монастир — православний чоловічий монастир у Голосієві в Києві. Належить УПЦ Московського патріархату.

Історія

1631 року архимандрит Києво-Печерської лаври, а потім вже митрополит Петро Могила збудував тут церкву Святого Іоанна Сочавського, небесного покровителя Молдови. Невдовзі Голосіївська пустинь стає літньою резиденцією митрополитів. В пустині було збудовано дерев'яні келії. Петро Могила часто приїздив сюди «щоби молитвою і тишою лікувати та скріпляти душу, а також просити помочі покровителя своєї батьківщини». Після смерті Петра Могили збудували церкви на честь Варлаама та Йоасафа.

1918 року обитель пограбували, а в 1919 монастир перейшов під крило комунального господарства Київського міськвиконкому. У зв'язку з цим більша частина поселення пішла заробляти гроші по селах.

У 1922—1923 рр. монастир був переданий Сільськогосподарській академії.

Під час німецько-радянської війни майже не була пошкоджена. Після війни монастирські будівлі використовувались як господарчі споруди. Було втрачено усі храми, зокрема церкву ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» та Покровську церкву. В 1950-х — 1960-х їх було розібрано як такі, що не мають художньої цінності.

Сучасний стан

У 1990-ті — 2000-ні Голосіївську пустинь (Свято-Покровський монастир) було відновлено й відбудовано.

Керівництво

З початку відновлення і донині ігуменом-настоятелем монастиря є єпископ Ісаакій (Андроник)[1][2].

Скандал з прихистком терориста з Л/ДНР

Монастир надав прихисток учаснику бойових дій на Донбасі на боці бандитсько-сепаратистських формувань, бразилійцеві з угорськими коренями Рафаелю Лусваргі, який обіцяв «дійти до Києва і закінчити війну»[3][4].

Поховання

На території монастиря поховані:

Аліпія Голосіївська — юродива черниця-монахиня, одна з шанованих чудотвориць XX століття.
Геронтій (Захаров) — насельник Свято-Успенської Києво-Печерської Лаври.
Кисіль Володимир Карпович — український спортсмен та громадський діяч, кримінальний авторитет.
Чернець Варлаам, у світі Володимир Хрустицький — військовий діяч, генерал-лейтенант ВМФ.

Галерея

Панорама

Панорама основної площі монастиря

Примітки

Джерела

Білокінь С. І. Голосіївська пустинь // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 147. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
Білокінь С.І. Голосіївська пустинь, Свято-Покровський чоловічий монастир // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Сайт УПЦ

[2] Сайт РПЦ МП

[3] Націоналісти доправили до СБУ бразильця-бойовика, якого

[4] Як бразильський бойовик з угруповань «ЛДНР» Рафаель Лусваргі потрапив у монастир і чому він вільно гуляє Києвом?