Полонений всесвіт

Оповідання починається зі смерті ацтека Чимала-Попоки (жителя села Заачили). Його вбиває богиня смерті Коатлики за порушення табу: союз з Квиау (мешканкою іншого села). Покарання мине його коханку і незабаром у неї народжується син, якого вона також нарікає Чималом. З дитинства Чимал не знаходить спільної мови з іншими жителями Квилапи (так зветься його село). Його хвилює питання, що ж знаходиться за межами рідної Долини. Існує легенда, що в далекому минулому єдиний вихід з Долини завалило землетрусом і залишити її тепер неможливо. Однак настане день, коли жителі двох ізольованих сіл знову знайдуть свободу. Незважаючи на цікавість Чимала, жерці відмовляються з ким-небудь обговорювати подробиці цієї легенди.

Ще в школі Чимал, на відміну від інших учнів, навчається грамоти та вивчає писання. У шістнадцять років Чимал робить зухвалу спробу піднятися на скелю, на якій щодня годуються стерв'ятники. У темряві він намацує шматок мертвої плоті, на його думку людської, і в жаху тікає. Проходить ще п'ять років. За звичаєм, двадцятиоднорічний Чимал повинен взяти в дружини шістнадцятирічну дівчину, від чого він категорично відмовляється, стверджуючи, що в табу ні слова не сказано про те, коли саме треба одружитися. Його відводять в храм і там він вступає в суперечку з головним жерцем Тетацлипоки. Після недовгої розмови старець виходить із себе і кидається на юнака. Несподівано Тетацлипоки отримує удар і без свідомості падає на землю. Чимала заарештовують.

Наступного ранку знесиленого верховного жерця виводять, щоб він, як і кожен день, підніс молитву, закликаючи Сонце встати з-за обрію. Але у нього не вистачає сил навіть на те, щоб говорити. Зрештою, Тетацлипоки падає замертво. Світило так і не встає, і світ на один день занурюється в темряву. У селі починається паніка і мати Чимала користується моментом, щоб допомогти синові втекти. Наступного дня новий жрець возносить молитву і Сонце все-таки з'являється. Жителі Квилапи відправляються на пошуки втікача.

Після напруженого дня, який Чимал провів, ховаючись у болотах, вночі він ледь не натикається на Коатлики, але йому вдається залишитися непоміченим, сховавшись під водою. Несподівано для себе він вирішує вистежити, куди богиня смерті йде кожен день. Стеження приводить його в невелику печеру, в кінці якої знаходяться замкнені двері. Після чергової вилазки в село втікачеві вдалося роздобути мачете та відімкнути двері. Ацтек робить кілька кроків вперед і двері несподівано закриваються за ним.

Головний герой потрапляє у зовнішній світ — «світ печер». Це світ зовсім іншого товариства з високорозвиненими технологіями. Він населений малопотужними і туго думаючими людьми, які фанатично поклоняються єдиному богові — Великому Творцеві. Прибулець з Долини призводить населення зовнішнього світу в цілковите замішання, і Головний Спостерігач (керуючий другим суспільством) вирішує вбити Чимала і таким чином розв'язати логічний парадокс. Але населенню «світу печер» ніколи не доводилося використовувати зброю. Чимал з легкістю втікає, захопивши заручницю — спостерігачку Стіл.

Незабаром він з'ясовує, що з печер немає виходу назовні. А його рідна Долина — це всього лише величезна печера, влаштована так, щоб у її жителів виникло враження, що вони живуть на відкритому повітрі. Зірки виявляються всього лише лампочками в небесній стелі, а Сонце — величезний світильник, що котиться по рейках над Долиною. І зовсім не боги керують цим світом, а інші звичайні люди — спостерігачі з печер світу. Всесвіт в уяві головного героя стає «вічної скелею». Поневіряючись по печерах, Чимал зрештою приходить в дивну кімнату, де бачить через опуклий ілюмінатор справжнє зоряне небо. Там його зустрічає Головний Спостерігач з озброєною охороною.

Поговоривши з Чималом, Головний Спостерігач дізнається про його походження, що змінює ставлення до втікача. Чимала оголошують Першопрохідцем і всіляко допомагають йому у вивченні світу величезного космічного корабля. У своїх дослідженнях він виявляє, що корабель летить в сторону від Проксими Центавра. Зажадавши пояснення від Головного Спостерігача, Чимал розуміє, що спостерігачі настільки звикли виконувати свою священну місію, що без належного вивчення визнали планети Проксими Центавра непридатними для життя і змінили курс корабля до зовсім іншої зірки. Заради виходу із замкнутого кола Чимал йде на саботаж, розраховуючи пошкодити системи життєзабезпечення, які лише він завдяки своїм здібностям в змозі буде відновити. Однак автоматичні системи безпеки не дали йому здійснити свої наміри, Чимал отримує важке поранення і схоплений спостерігачами.

У лазареті його відвідує Головний Спостерігач і повідомляє, що Чималу дадуть один з малих космічних кораблів, щоб той назавжди покинув світ корабля. Не бажаючи миритися з уготованою долею, Чимал влаштовує втечу і верхи на роботі Коатлики відправляється в Долину, щоб показати її жителям єдиний вхід до печери. Однак і тут мешканці печер запобігають його саботажу. Пробравшись не без допомоги спостерігачки Стіл назад у світ печер, Чимал вирішується передчасно знищити перешкоду з каміння, що відокремлює долину від печер. Це нарешті йому вдається, жителі долини вперше зустрічаються з спостерігачами та Головному Спостерігачеві нічого іншого не залишається, як прийняти умови Першопрохідника.

Чимал повертає корабель на Проксиму Центавра. Також він дозволяє шлюби між мешканцями різних сіл, щоб закріпити свої зміни. Починається нова ера, Чималу ж доводиться чекати, поки з'являться нові діти, такі ж генії, як і він, а корабель долетить до своєї мети.