Поль Дельво

Поль Дельво (фр. Paul Delvaux; 23 вересня 1897, Антхейт, Бельгія — 20 липня 1994, Фюрн, Бельгія) — бельгійський живописець, представник сюрреалізму.

Поль Дельво
Paul Delvaux
Поль Дельво під час автограф-сесії в 1972 році
Народження 23 вересня 1897(1897-09-23)
Антхейт, Бельгія
Смерть 20 липня 1994(1994-07-20) (96 років)
  Верне, Бельгія
Поховання
Veurne Communal Cemeteryd : 
Країна  Бельгія[1]
Жанр живопис
Навчання Королівська Академія витончених мистецтв в Брюсселі
Діяльність художник, ілюстратор, рисувальник, графік
Напрямок сюрреалізм
 Поль Дельво у Вікісховищі

Біографія
Музей Поля Дельво у м. Сінт-Ідесбальд

Народився 23 вересня 1897 року в Антхейті, Бельгія. Вивчав архітектуру і живопис в Академії мистецтв у Брюсселі. Від ранніх пленерних пейзажів перейшов у 1920-х до експресіонізму у манері Констана Пермеке. У 1934 році знищив раніше створені роботи і під враженням від живопису Джорджо Де Кіріко і Рене Магрітта звернувся до сюрреалістичної тематики сновидінь. В живописі Дельво, перейнятим відчуженим еротизмом, повторюються одні і ті самі мотиви: у пустельних просторах площ, вокзалів маячать примарні фігури чоловіків і оголених жінок, схожих на сомнамбул («Рожеві вузли», 1937, Антверпен, Королівський музей витончених мистецтв; «Вечірні поїзди», 1957, Брюссель, Королівський музей витончених мистецтв; «Фази місяця», 1939, Нью-Йорк, Музей сучасного мистецтва). Навмисна загадоковість, заглибленість у світ мрій і меланхолічних фантазій, сталість символіки дзеркала, черепа, квітів споріднюють творчість Дельво з мистецтвом декадансу. Будучи визнаним сюрреалістом, він працював в самотності і ніколи не входив до жодного з об'єднань цього напрямку. Під впливом мистецтва Джеймса Енсора з середини 1940-х років у живописі Дельво з'явився мотив скелету. Розробляючи цей сюжет, художник у ряді робіт досяг злиття гротеску із піднесеною монументальністю («Розп'яття», бл. 1951—1952, Брюссель, Королівський музей витончених мистецтв).

Викладав у Державному інституті архітектури і декоративних мистецтв у Брюсселі. Виконав цикл настінних розписів у Палаці конгресів. У 1982 році у м. Сінт-Ідесбальд відкрито музей Поля Дельво.

Див. також

Література
  • De Bock P.-A. Paul Delvaux. Bruxelles, 1967
  • Gaffé R. Paul Delvaux, ou les Rêves éveillés. Bruxelles, 1945.
  • Европейское искусство: Живопись. Скульптура. Графика. — Энциклопедия: В 3 т. — М. : Белый город, 2006.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Поль Дельво

  1. Museum of Modern Art online collection
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.