Полякам
«Полякам» — вірш Тараса Шевченка, датується за місцем автографа в «Малій книжці» та часом перебування поета, з 22 червня 1847 по 11 травня 1848 року, в Орській фортеці.
Полякам | |
![]() | |
Видання або переклади | Кобзарь (1876)/Том 2/Ляхамd |
---|---|
Автор | Шевченко Тарас Григорович |
Мова твору або назви | українська |
![](../I/Taras_Szewczenko_Warszawa_03.jpg.webp)
Початковий автограф твору не відомий. Вперше записаний з невідомого автографа до «Малої книжки» між листопадом 1849 та квітнем 1850 року, після повернення Тараса Шевченка з Аральської описової експедиції до Оренбурга. 20 серпня 1857 року, дорогою із заслання, в Астрахані, поет переписав вірша до зошита С. А. Незабитовського, з відмінами у 3 і 11 рядках. До того часу вірш мав 24 рядки.
Під час перебування у Нижньому Новгороді, кінець 1857 — початок 1858 року, Тарас Шевченко дописав останні 8 рядків. 14 березня 1858 року, в Москві, поет переписав вірша «Більшої книжки» з незначними змінами. Тоді вірш іще не отримав назви.
Остаточна редакція твору з'являється у листі до Михайла Максимовича від 5 квітня 1858 року під назвою «Полякам» і підписом «Кобзарь Дармограй».
З рукописним варіантом вірша був знайомий Пантелеймон Куліш. В листі до Тараса Шевченка від 20-х чисел листопада 1858 року він висловив з цього приводу свою думку:
![]() |
Учора я сказав Вам дещо про стихи, да й злякавсь, щоб Ви не прийняли того за вхибу своєму достоїнству поетичному. Коли б хто інший написав Ваше слово до ляхів, то, може, високо я поставив би його - так як Ви «Казаночок»[1]. Но ви самі поставили таку високу міру в печатних і непечатних Ваших віршах, що й найплохший критик зуміє вказати, що нижче її, тої міри. Може, я помиляюсь, як дитина, судячи про Ваші вірші, да лучче ж Вам знать, що дітська моя думка од Вас не замкнута, ніж не знать, що справді в чоловіка на думці[2]! | ![]() |
Вперше поезію надруковано латинкою в газеті «Dziennik Literacki», від 30 липня 1861 року, за автографом у листі до Михайла Максимовича.
До збірки твір вперше включено у виданні «Поезії Тараса Шевченка» (Львів, 1867. Т. 1) під назвою «Ляхам. Бр. Залеському». У виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка» (Санкт-Петербург, 1867) вірш надруковано за «Більшою книжкою», проте без останніх 8 рядків, ймовірно, через цензуру.
Списки вірша поширювалися під різними назвами: «Бр. Залеському», «Полякам», «Богдану Залеському», «Ляхам».
Під час перебування в Орській фортеці Тарас Шевченко часто зустрічався з польськими засланцями. Ймовірно під впливом частого спілкування поет й задумав написати вірш «Полякам».
Неодноразово перекладався польською мовою Юліаном Ейсмондом, Євгеніушем Житомирським, Богданом Жираніком і Софією Войнаровською.
Примітки
- Йдеться про поезію Я. Щоголева «Гречкосій», в якій є рядки: «Вітер віє-повіває, казаночок простигає.» - Прим. за: Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та ін. — К.: Наукова думка, 2001. — ISBN 966-00-0625-X. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — 784 с. — ISBN 966-00-0708-6. — С. 582.
- Листи до Тараса Шевченка // 146. П. О. КУЛІШ Зчитано 9-03-2011
Бібліографія
- Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол.: М. Г. Жулинський (голова) та ін. — К.: Наукова думка, 2001. — ISBN 966-00-0625-X. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — 784 с. — ISBN 966-00-0708-6.
Посилання
- «Полякам» // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 262—264.