Поляни (Кременецький район)
Поля́ни — село в Україні, Вишнівецької селищної громади Кременецького району Тернопільської області.
| село Поляни | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Кременецький район |
| Громада | Вишнівецька селищна громада |
| Основні дані | |
| Населення | 125[1] (2015) |
| Територія | 0.102 км² |
| Густота населення | 1225.49 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47315 |
| Телефонний код | +380 3550 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°52′14″ пн. ш. 25°39′59″ сх. д. |
| Водойми | р. Горинь |
| Найближча залізнична станція | Карначівка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Грушевського, 6, смт Вишнівець, Збаразький р-н, Тернопільська обл., 47315 |
| Карта | |
  Поляни | |
 Поляни | |
| Мапа | |
| |
Розташоване на правому березі р. Горинь (права притока Прип'яті, басейн Дніпра), в центрі району за 19 км від найближчої залізничної станції Карначівка. Географічні координати — 49° 52’ північної широти і 25° 40’ східної довготи. Територія — 1,02 км².
Адміністративний устрій
У першій половині XVII ст. село — власність Яреми Вишневецького.
Протягом 1934—1939 років Поляни належали до ґміни Вишнівець.
У 1940—1950-х роках — хутір Бутинської сільської ради.
У 1950-х роках хутір переведений у статус села.
До 2015 року село підпорядковувалося Старовишнівецькій сільській раді. Від вересня 2015 року ввійшло у склад Вишнівецької селищної громади.
Історія
Назва походить, ймовірно, від місця розташування — на лісових полянах. За легендою, поселення заснувало слов'янське плем'я полян.
Відоме від кінця XVI століття.
1764 р. згадане у скарзі судді Т. Прейсової на непомірний податок для селян. У 1860-х рр. село захопила пошесть холери. Наприкінці XIX ст. функціонували фільварок і корчма.
Під час німецько-радянської війни в Червоній армії загинули або пропали безвісти 11 осіб. Наприкінці квітня 1944 року в Мишковецькому лісі (с. Мишківці, нині Збаразького району) в УПА загинули уродженці села: М. Жила, О. Стецюк, М. Цимбровський, Г. Якубовський (поховані у спільній могилі біля церкви с. Мишківці).
У 1959 році виявили і перепоховали жертв польсько-українського протистояння.
Релігія
Є мурована каплиця з «фігурою».
Віряни УПЦ КП ходять на богослужіння до церкви Архістратига Михаїла в Бутині.[2][3]
Господарство
У грудні 1948 р. створено колгосп, згодом укрупнений; у 1990-х розпайований. Нині земельні паї орендують ПАП «Добрий самарянин» і ТзОВ «Лендком UA».
Населення
У 1935 році в селі було 53 двори, у лютому 1952 — 51 будинок, у 2014 — 36.
| Чисельність населення, осіб | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1900 | 1921 | 1931 | 1935 | 1952 | 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2001 | 2007 | 2011 | 2013 | 2014 | 2015 |
| 277[4] | 245[4] | 115[5] | 123[4] | 125[1] | ||||||||||
Примітки
- Паспорт Вишнівецької громади.
- Боднар С. Церковна громада села Бутин перейшла з Московського патріархату до Київського Архівовано 11 квітня 2018 у Wayback Machine. // Народне слово. — 2014. — 6 жовтня.
- Мороз В. «Хочемо молитися українською мовою в українській церкві» — чому громада с. Бутин перейшла до УПЦ КП // Релігійно-інформаційна служба України. — 2014. — 14 жовтня.
- Уніят. Поляни… С. 293.
- Головатюк В. Поляни… С. 114.
Джерела
- Головатюк В. Поляни // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 114. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Уніят. Поляни // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 293. — ISBN 978-966-457-228-3.