Ширшов Петро Петрович
Петро Петрович Ширшов (12 (25) грудня 1905, Катеринослав — 17 лютого 1953, Москва) — радянський державний діяч, науковець, професор, доктор географічних наук, академік АН СРСР. Герой Радянського Союзу, народний комісар та міністр морського флоту СРСР. Перший директор інституту океанології АН СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го та 2-го скликань.
Ширшов Петро Петрович | |
---|---|
Петр Петрович Ширшов | |
| |
Народився |
12 (25) грудня 1905 Катеринослав, Російська імперія |
Помер |
17 лютого 1953 (47 років) Москва, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Діяльність | зоолог, мандрівник-дослідник, морський біолог, політик |
Alma mater | Одеський інститут народної освіти |
Галузь | гідробіологія, географія, океанологія |
Заклад | Інститут океанології імені П. П. Ширшова РАНd |
Посада | депутат Верховної ради СРСР |
Звання | академік АН СРСР |
Ступінь | доктор біологічних наук |
Членство | Академія наук СРСР |
Відомий завдяки: | «Північний полюс-1» |
Нагороди | |
Ширшов Петро Петрович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 12 (25) грудня 1905 року у місті Катеринослав, у родині службовця. З 1916 по 1920 р. навчається у реальному училищі. 1920 року вступає на біологічний факультет Катеринославського інституту народного господарства, 1923 року переводиться на соціально-економічне відділення цього вишу. Наступного, 1924 року, переводиться на біологічний факультет Одеського інституту народної освіти, який закінчив 1929 року.
Починаючи з 1928 року працює на Дніпропетровській гідрологічній станції.
1929 року захищає кандидатську дисертацію на тему «Водорості річок України» та переїздить до Ленінграду. Влаштовується науковим співробітником-гідробіологом Ботанічного саду АН СРСР та на біостанції у Петергофі.
1930–1938 рр. — науковий співробітник Всесоюзного арктичного інституту, у 1931—1932 рр. — брав участь у експедиціях на Нову Землю та Землю Франца-Йосифа, у 1932–1938 рр. на суднах «Серебряков» (1932), «Челюскін» (1933—1944), «Красін» (1936), на дрейфуючій станції «Північний Полюс-1» (1937—1938).
1938–1939 рр. — директор Всесоюзного арктичного інституту АН СРСР.
1937–1950 рр. — депутат Верховної Ради СРСР 1-го та 2-го скликань.
1939–1942 рр. — 1 заступник голови Головного управління Південного морського шляху при РНК СРСР. Одночасно з тим з липня 1941 року — уповноважений Державного комітету оборони з евакуації Мурманського судноремонтного заводу і загону криголамів з Мурманська, а в жовтні 1941 - лютому 1942 року - уповноважений Державного комітету оборони по Горьківській залізниці.
З 8 лютого 1942 по 30 березня 1948 року — народний комісар, згодом міністр морського флоту СРСР.
1946–1950 рр. — голова Тихоокеанського наукового комітету.
З 1946 — директор Інституту океанології АН СРСР.
Похований на Новодівочому цвинтарі.
Наукова діяльність
П. П. Ширшов працював переважно в таких галузях науки:
Ранні праці Ширшова присвячені дослідженню флори водоростей Південного Бугу та його приток, а також Дніпра, Неви. У цих роботах вчений розвиває еколого-географічний напрямок дослідження водоростей.
1930—1931 рр. — займався вивченням прісноводних водоростей деяких водойм Арктики, навів опис та характеристику фізико-географічних особливостей водойм. У цих роботах вченим відмічено адаптацію водоростей планктону до різних умов у різних широтах.
Нагороди
- Герой Радянського Союзу (22.03.1938, № 74).
- Орден Леніна (1937, 1938, 1944).
- Орден Трудового Червоного Прапора (1932, 1945).
- Орден Червоної Зірки (1934).
- Орден «Знак Пошани» (1940).
- Медалі
Джерела
- Булгакова О. Ширшов Петро Петрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 640. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Ширшов Петро Петрович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Інформація про П. П. Ширшова у ВРЕ
- Стаття про П. П. Ширшова у газеті «Дніпро вечірній»
- Стаття про П. П. Ширшова на сайті інституту океанології РАН