Полярні Зорі
Полярні Зорі (рос. Полярные Зори) — місто (з 1991), адміністративний центр міського округу місто Полярні Зорі, Мурманська область, Росія. Біля міста розташована Кольська АЕС.
Місто
 Вид з озера Пінозеро
Координати 67°21′57″ пн. ш. 32°29′53″ сх. д.
|
Населення — 14 853 особи (2015).
- Код ЗКАТО: 47419000000.
- Код ЗКАТУ: 47 719 000 001.
Географія
Місто розташоване на березі річки Нивка та озера Пінозеро, за 224 км від Мурманська. Найближчі населені пункти Зашеєк (3 км), Пінозеро (4 км), Нивський (8 км) і Африканда (13 км). Місто оточене територією Зашейківського лісництва. Полярні Зорі є одним із найбільш північних міст, у яких не спостерігається полярної ночі. Найкоротший день (22 грудня) в Полярних Зорях триває 21 хвилину.
Історія
Населений пункт Полярні Зорі був включений в облікові дані і отримав статус робочого селища рішенням Мурманського облвиконкому № 640 від 20 грудня 1973 року.
Статус міста обласного підпорядкування був наданий Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 22 квітня 1991 року. Раніше селище та прилегла територія підпорядковувалися міській раді міста Апатити.
Начальником управління будівництва, фактично засновником міста Полярні зорі і Кольської АЕС був Олександр Степанович Андрушечко.
Підприємства
Містоутворюючим підприємством є Кольська АЕС, на якій працюють близько 2000 чоловік[2]. На роботі в муніципальних підприємствах зайнято близько тисячі чоловік[3].
Також в місті діють Нива ГЕС-1 (26 МВт), ВАТ «Атоменергоремонт», Кольська Електромонтажна Компанія «ГЕМ», ВАТ «Енергоспецмонтаж», Р-Транс, електрична (на 54 МВт) та мазутна котельні, медико-санітарна частина № 118, відділення Сбербанку та банку ДНБНор, кілька супермаркетів, а також інші фірми та підприємства.
Інфраструктура
Транспорт
У місті розвинене автобусне та таксомоторне сполучення. Проїзд на Кольську АЕС і гірськолижний комплекс «Салма» здійснюється автобусами підприємства. Основна автодорожня магістраль зв'язує місто з рештою країни — E105-М18, яка проходить за півкілометра від міської межі. Для приміського сполучення використовується електропоїзд Кандалакша — Полярні Зорі — Апатити, у місті є залізнична станція. Найближчий аеропорт Хібіни.
Зв'язок
У місті працюють 4 оператори стільникового зв'язку GSM: Мегафон, МТС, Білайн, Tele2.
Туризм
У місті є Льодовий палац, гірськолижний комплекс на «Салма», лижна траса, плавальний басейн, розважальні центри, кафе та ресторани. Діють 3 готелі: «Нивські береги», «Піренга» та «Зорі».
Адміністрація міста, міська дума
.jpg.webp)
Першим мером міста Полярні Зорі була Людмила Олександрівна Чистова, колишній комсомольський працівник міста Апатити. В даний час працює в адміністрації губернатора Мурманської області.
Другим мером був обраний Валерій Миронов, який працював до обрання начальником Полярнозорінського відділення податкової інспекції.
Третім мером був Володимир Лукич Гончаренко, до обрання на посаду працював заступником Валерія Миронова.
З 2006 року 4-м мером міста є колишній глава юридичного відділу Кольської АЕС Микола Миколайович Голдобін.
У листопада 2013 року мером міста обрано Максима Олеговича Пухова.
Місто в мистецтві
Місто Полярні Зорі зустрічається в романах Андрія Буторіна «Північ», «Облога раю» та «Дочка небесного духу» з проекту «Всесвіт Метро 2033», а також згадується в оригінальному романі Дмитра Глухівського «Метро 2034».
Примітки
- 26. Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года — Федеральна служба державної статистики.
- Кольська АЕС: полярнозорінці отримають нагороди конкурсу «Інженер року-2008»
- Муніципальні підприємства та установи на сайті міста. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 вересня 2015.
- Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 роки.
Посилання
- www.pz-city.ru — офіційний сайт адміністрації міста
- Карта міста
- Опис герба міста
- Сайт Кольської АЕС