Полікарп Филипович

Полікарп Филипович (бл. 1660 — 15 березня 1730) — церковний діяч, священик-василіянин, доктор богослов'я, єпископ-номінат на апостольського вікарія Мукачівської єпархії, архимандрит Лещинського монастиря.

Полікарп Филипович
Архимандрит Лещинського монастиря
Церква: Унійна церква в Речі Посполитій
Апостольський вікарій Мукачівської єпархії
Обрання: 21 липня 1710
Титулярний єпископ Бодони
Обрання: 21 липня 1710
 
Альма-матер: Грецька колегія святого Атанасія
Науковий ступінь: доктор богослов'я
Народження: 1660(1660)
Смерть: 15 березня 1730(1730-03-15)
Батько: Матвій
Чернецтво: 1678, вічні обіти в ЧСВВ

Життєпис

Полікарп Филипович народився близько 1660 року. Син Матвія Филиповича[1]. У 1678 склав вічні обіти у Василіянському чині. Філософію і богослов'я вивчав у Папській Колегії святого Вартоломея в Празі (1680—1684)[2], потім вчився в Папській Грецькій Колегії святого Атанасія в Римі (1684—1685), де здобув докторат з богослов'я[1]. Висвячений на священика під час навчання в Римі. У 1690—1700 роках виконував обов'язки прокуратора Василіянського чину в Римі[3]. У 1710—1712 роках був ігуменом Битенського монастиря[4].

21 липня 1710 року Апостольський престол призначив його на апостольського вікарія Мукачівської єпархії і титулярного єпископа Бодони, але імператор наполягав на призначенні іншого кандидата. Так і не отримав єпископської хіротонії. 13 вересня 1715 року був присутнім на посвяченні Атанасія Шептицького на львівського єпископа[5]. Брав участь у Замойському синоді (26 серпня — 17 вересня 1720) і переклав на польську мову синодальні постанови, які перед тим видав у Римі 1724 року по латині митрополит Лев Кишка (2-ге видання цього перекладу вийшло у Вільні 1785 року). Допомагав Атанасію Шептицькому в ревізії літургійних книг, виданих друкарнею Львівського Успенського братства[6].

Помер як архимандрит Лещинського монастиря (біля Пінська, Білорусь) 15 березня 1730[7].

Праці

Примітки
  1. Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 84.
  2. Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students… — P. 120.
  3. Порфирій Підручний. Василіянський Чин від Берестейського з'єднання (1596) до 1743 року // Нарис історіï Василіянського Чину святого Йосафата. — Рим: Видавництво ОО. Василіян, 1992. — С. 158.
  4. Smora (Giżycki J.M). Kilka słów o Byteniu i Bazylianach // Przewodnik Naukowy i Literacki. — № 42 (1914). — S. 150.
  5. Dorota Wereda. Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku… — S. 100.
  6. Dorota Wereda. Biskupi unickiej metropolii kijowskiej w XVIII wieku… — S. 301.
  7. Вибір з Пом’яника Чину Св. Василія Великого - березень. www.bazylianie.pl. Процитовано 5 квітня 2019.

Джерела
  • Дмитро Блажейовський. Ієрархія Київської Церкви (861—1990). — Львів «Каменяр», 1996. — 567 С. — ISBN 5-7745-0687-8
  • Dmytro Blažejovskyj. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983), AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 P. (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.