Політ золотої мушки

У першій частині — під час футбольної гри у жінки воротаря команди «Бурачковичі» починаються пологи. Він бігає між пологовим будинком і футбольним майданчиком, але його команда врешті-решт програє і вирішує за традицією розібратися із суперником в інший спосіб, а саме жене їх всім селом, спалює сільраду, стирту і зупиняє потяг, в якому їхав міжнародний посол. Через аварійну зупинку офіціант виливає на чоловіче майно дипломата гарячу каву і починається міжнародний скандал, який ледь не призводить до Третьої світової війни.

У третій частині — двоє гуцулів везуть до нотаріуса тіло щойно померлого батька, щоб отримати тестамент. Але той каже, що потрібно довідка про смерть. Вони змушені пакувати мертвого дзідзя в авто і їхати в місто до лікаря, але того немає на місці. Гуцули повертаються до нотаріуса і дізнаються, що дзідзьо половину майна відписав товариству «Просвіта», а іншу половину — під майбутню амбасаду Сполучених Штатів Америки у Львові. Розчарувавшись, вони повертаються до свого села, де бачать як блискавка влучає в дзідзьову хату  — і та згорає під спостереженням жителів села.

Ідея відзняти фільм з'явилася в режисера Івана Кравчишина ще на початку 1990-х років, коли він прочитав новелу «Тестамент» письменника Богдана Волошина у газеті «Ратуша»[5][1]. Під час знайомства з ним, режисер отримав дозвіл на екранізацію, і згодом написав сценарій. «Ми не знімаємо про гуцулів і не знімаємо про бойків — ми знімаємо про галичан загалом. Це маленька самодостатня цивілізація, яка живе в центрі Європи. Вона нікому не хоче сподобатися, вона нікого не хоче смішити — вона така є. Я хочу такими цих людей і показати.» — заявив Кравчишин про суть ідеї фільму[5]. Він також додав, що, попри галицьку говірку, суть фільму зрозуміє кожний[5]. На кіностудії імені Олександра Довженка сценарій фільму попросили доповнити (Кравчишин додав другу новелу) і врешті-решт дозволили знімати[1]. Але через кризу в 1994 році зйомки припинилися і проект був скасований[1]

У 2010 році Іван Кравчишин, додавши до сценарію третю новелу, представив проект під робочою назвою «Хроніки» на пітчингу художньо-eкспертній раді Державного агентства України з питань кіно, і отримав одну з найвищих оцінок[1]. Бюджет стрічки склав 16 мільйонів гривень: половина суми була надана державою, решта — цілою низкою інвесторів, зокрема студіями Orka та Synhro з Польщі та Австрії відповідно[2].

Зйомки розпочалися на початку квітня 2013 року[6] і проходили на хуторі Великий Ходак в Івано-Франківській області, окремі кадри були відзняті в Добромилі Львівської області[5]. За чотири місяці зйомок було збудовано 16 декорацій[5]. Сцену з весіллям на хуторі знімали кілька тижнів, так як місцеві жителі поралися з сіном, а звозити немісцевих для масових сцен режисер Іван Кравчишин відмовився[5].

До зйомок фільму було залучено непрофесійних акторів із театрів Львова, Тернополя та Івано-Франківська[6], а масовку режисер Іван Кравчишин набрав із місцевих жителів тих сіл, де відбувалися зйомки[2].

По завершенні зйомок «Політ золотої мушки» монтували приблизно п'ять місяців. Кольорокорекцію було зроблено в Польщі на студії Orka[2]. Частину комп'ютерної графіки зробила студія Synhro з Австрії[2]. Також до виробництва стрічки була залучена польська компанія Otwarte Оkenko[2].