Пол Ромер

Пол Майкл Ромер (англ. Paul Michael Romer; нар. 7 листопада 1955(19551107), Денвер, Колорадо) — американський економіст. Лауреат премії Ректенвальда 2002 року та Нобелівської премії з економіки 2018 року спільно з Вільямом Нордгаузом[3]. З 2016 року — Шеф-економіст Світового банку.

Пол Ромер
англ. Paul Michael Romer
Народився 6 листопада 1955(1955-11-06)[1] (66 років)
Денвер, США
Країна  США
Діяльність економіст, математик
Alma mater Чиказький університет (1983) і Академія Філіпса в Ексетеріd
Галузь економіка
Заклад Нью-Йоркський університет, Університет Каліфорнії (Берклі), Стенфордський університет, Чиказький університет і Рочестерський університет
Посада Шеф-економіст Світового банку
Науковий керівник Роберт Емерсон Лукас і Хосе Шейнкманd
Аспіранти, докторанти Sergio Rebelod, Luis Rivera-Batizd, Laura Veldkampd[2], Danyang Xied[2], Renato da Fonsecad[2] і Monica Hargravesd[2]
Членство Американська академія мистецтв і наук
Батько Рой Ромерd
У шлюбі з Caroline Weberd
Нагороди

H. C. Recktenwald Prize in Economicsd (2002)

Премія імені Нобеля з економіки (2018)

член Економетричного товаристваd

Член Американської академії мистецтв і наук

Особ. сторінка paulromer.net
 Пол Ромер у Вікісховищі

Син колишнього губернатора штату Колорадо Роя Ромера. Бакалавр математики (1977) та доктор філософії (1983) у галузі економіки Чиказького університету.

Професор Стенфордського університету, потім Нью-Йоркського університету.

Основні твори
  • «Нові товари, старі теорії і витрати добробуту торговельних обмежень» (New Goods, Old Theory, and the Welfare Costs of Trade Restrictions, 1994);
  • «Наука, економічне зростання та громадська політика» (Science, Economic Growth and Public Policy, 1996).

Нова теорія економічного зростання

Пол Ромер поряд з Робертом Лукасом є основоположником нової теорії економічного зростання, відомої як модель «Лукаса-Ромера». Відповідно до цієї моделі основним фактором економічного зростання є зростання капіталовкладень у НДДКР та інвестиції у людський капітал. Один з висновків моделей Ромера та Лукаса полягає у тому, що економіка, що володіє ресурсами людського капіталу та розвиненою наукою, має у довгостроковій перспективі кращі шанси зростання, ніж економіка, позбавлена ​​цих переваг.

Примітки
  1. https://search.proquest.com/docview/303206758/
  2. Математична генеалогія — 1997.
  3. The Sveriges Riksbank Prize in Economic Sciences in Memory of Alfred Nobel 2018. Nobelprize.org. Процитовано 8 жовтня 2018.(англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.