Попова Ніна Василівна

Народилася в родині ремісника в місті Єлець (за метрикою — в місті Новохоперську Воронезької губернії). Після смерті батьків виховувалася в Єлецькому дитячому будинку № 3; з 1922 року жила з родиною старшого брата в місті Борисоглібську.

З 1925 року — на комсомольській роботі. Слухачка Тамбовської школи радянського і партійного будівництва.

Член ВКП(б) з 1932 року.

Навчалася в Ленінградському державному педагогічному інституті імені Герцена, навчання не закінчила. У 1934 році закінчила два курси Московського інституту філософії, літератури та історії імені Чернишевського.

У 1934—1937 роках — завідувачка лекторія Московської сільськогосподарської академії імені Тімірязєва; завідувачка філії, заступник директора з наукової частини Московського марксистсько-ленінського університету наукових та інженерно-технічних працівників.

З 1937 року — секретар партійної організації Московського інституту удосконалення вчених, інструктор відділу пропаганди і агітації Краснопресненського районного комітету ВКП(б) міста Москви.

З 1938 року — секретар, 2-й секретар Краснопресненського районного комітету ВКП(б) міста Москви.

10 березня — 20 вересня 1941 року — голова виконавчого комітету Краснопресненської районної ради депутатів трудящих міста Москви.

23 квітня — 14 вересня 1942 року — голова виконавчого комітету Краснопресненської районної ради депутатів трудящих міста Москви.

У вересні 1942 — квітні 1945 року — 1-й секретар Краснопресненського районного комітету ВКП(б) міста Москви.

30 березня 1945 — 12 червня 1957 року — секретар Всесоюзної центральної ради професійних спілок (ВЦРПС), член Президії ВЦРПС.

Одночасно у 1945—1968 роках — голова Комітету радянських жінок, віце-голова Міжнародної демократичної федерації жінок.

У 1957 — лютому 1958 року — голова правління Всесоюзного товариства культурних зв'язків із закордоном.

У лютому 1958 — липні 1975 року — голова президії Союзу радянських товариств дружби і культурного зв'язку із зарубіжними країнами​.

Обиралася членом Всесвітньої ради миру, президії Радянського комітету захисту миру, Радянського комітету солідарності країн Азії і Африки, президії Комітету радянських жінок, Радянського комітету за європейську безпеку і співробітництво.

З 1975 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Померла 30 травня 1994 року. Похована в Москві на Новодівочому цвинтарі.

Батько — Василь Петрович Попов, ремісник. Мати — Любов Олександрівна, уроджена Борисова. Брати — Олексій, Микола. Сестра — Ольга.

Перший чоловік — Андрій Семенович Шамшин, агроном. Дочка — Реніта Андріївна Григор'єва, режисер, сценарист, актриса.

Другий чоловік (з 1942 року) — Василь Федорович Орлов, Герой Радянського Союзу, полковник, командир танкового корпусу.

• два ордени Леніна (22.01.1968,)
• орден Жовтневої Революції
• орден Трудового Червоного Прапора
• орден Червоної Зірки (.11.1941)
• орден Дружби народів (1978)
• орден «Знак Пошани»
• медаль «За оборону Москви»
• медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
• медалі
• Міжнародна Сталінська премія «За зміцнення миру між народами» (12.12.1953)

• Попова Нина Васильевна (рос.)
• Попова Нина Васильевна (рос.)