Поповка (Нижньокамський район)

Поповка — селище в Республіці Татарстан, Нижньокамському районі. У XVIII—XIX століттях носило назву Уратьма чи Уратьма-Поповка. Селище знаходиться на березі річки Уратьма. Адміністративно належить до Шереметєвського сільського поселення. У селі знаходиться пам'ятка архітектури місцевого значення — Стрітенська церква 1860-х років побудови.

Поповка
Панорама селища з будівлею Стрітенської церкви

Координати 55°25′43″ пн. ш. 51°30′40″ сх. д.

Країна  Росія
Адмінодиниця Q16720056?[1]
Населення 146 осіб (2013)
Часовий пояс UTC+3
Телефонний код 8555
Поштовий індекс 423587
Поповка
Поповка (Росія)

Географія та адміністративний устрій

Поповка знаходиться в 40 км на південний захід від районного центру міста Нижньокамськ. Воно лежить у нижній течії невеликої річки Уратьми, притоки Ками. Центр сільського поселення Шереметьєвка знаходиться на півдні від села, через нього проходить автодорога Чистополь — Нижньокамськ. У селищі наявні 3 вулиці: Сонячна, Молодіжна та Шкільна, спрямовані з півночі на південь. Окрім автодороги до Шереметьєвки наявна дорога до села Наріман.

У XVIII—XIX століттях село належало до Богородської волості Чистопольського повіту Казанської губернії. У 1920—1930 роках належало до Чистопольського кантону Татарської АРСР. У 1930—1963 роках було в складі Шереметьєвського району, у 1963—1965 — Челнінського, а з 12 січня 1965 — Нижньокамського району Татарської АРСР[2]. З 2005 року входить до складу Шереметьєвського сільського поселення[3].

Історія

Село Уратьма існує з середини XVIII століття[2]. У 1790-ті — 1830-ті роки належало казанському губернатору Миколі Лаптеву та його нащадкам. У 1835 році її придбав генерал-лейтенант Іван Анатолійович Нератов, який, вийшовши у відставку зі служби 17 листопада 1846 року, оселився тут з родиною[4].

Після його смерті вдова Фавста Єрмолаївна (уроджена Великопольська) найняла лікарем молодого випускника Казанського університету Никанора Хржонщевського, який працював у неї у 1859—1860 роках[5]. Тут він і одружився зі своєю дружиною Єлизаветою Нератовою (за іншими даними — Степановою).

На гроші Фавсти Нератової 1866 року було побудовано кам'яну Стрітенську церкву[4]. З 1867 року в селі працювала земська школа[2].

На початок XX століття в селі існували 2 водяні млини та винокурний завод. Працювали 2 крамниці[2].

Інфраструктура та економіка

У Поповці на початок 2000-х років працювала початкова школа, був сільський клуб. Мешканці переважно займаються вирощуванням польових культурних рослин та молочним скотарством[2].

Населення

Населення села за етнічним походженням — росіяни. До реформи 1861 року кріпосні селяни належали до поміщицьких[2].

У 1897 році в селі мешкало 738 осіб, з них 361 чоловік та 377 жінок[6].

Демографія за джерелом[2]:

Рік178218591897190819201926194919581970197919892002
Кількість населення, осіб64 (чоловіки)834691 чи 738719870898587413422322183144

Стрітенська церква
Храм Стрітення Господня

Храм Стрітення Господня розташований на північ від сучасного селища, є пам'яткою архітектури місцевого значення, охороняється за постановою Кабінета Міністрів Республіки Татарстан від 28.01.1993 № 39[7]. Церкву побудовано з червоної цегли в псевдоруському та еклектичному стилях. Церква однопрестольна, з невеликою триярусною дзвінницею. Сама церква побудована як «восьмерик на четверику» — на чотиригранній основі восьмигранний другий ярус, з парою вікон на кожній верхній грані. Склепіння напівкругле.[8]

Священником у 1884—1917 роках був випускник Казанської семінарії Андрій Геннадійович Кудрявцев[8].

Поблизу церкви була садиба Нератових, нині зруйнована. Станом на 2016 рік будівля церкви стоїть зачинена, не використовується, стан задовільний[7].

Примітки
  1. ЗКТМУ
  2. Поповка Татарская энциклопедия, Т. 4 (2008). Институт Татарской энциклопедии и регионоведения АН РТ(рос.)
  3. Закон Республики Татарстан от 31 января 2005 года N 31-ЗРТ «Об установлении границ территорий и статусе муниципального образования „Нижнекамский муниципальный район“ и муниципальных образований в его составе»(рос.)
  4. Нератова Е. И. «К биографии командира Ижевского оружейного завода И. А. Нератова. Семейные предания и архивные материалы» Война и оружие: Новые исследования и материалы. Труды Четвертой международной научно-практической конференции. 15–17 мая 2013. Часть 3, с. 323—328(рос.)
  5. Anton Żawrocki (2012). Profesor Nikanor Chrząszczewski (1836-1906) - lekarz, uczony, działacz społeczny. Pamiętnik Towarzystwa Lekarskiego Warszawskiego (пол.).(пол.)
  6. Населённые места Российской Империи в 500 и более жителей с указанием числа населения, преобладающего вероисповедания по данным первой всеобщей переписи населения в 1897 году (1905)
  7. Объекты культурного наследия Республики Татарстан: Казань: Иллюстрированный каталог / Составитель и главный редактор А. М. Тарунов ; Министерство культуры Республики Татарстан. — Москва: НИИЦентр, 2018. — 984 с., ил. — ISBN 978-5-902156-43-7, с. 588(рос.)
  8. Храм Сретения Господня, село Поповка. Портал «Православие в Татарстане»(рос.)

Джерела
  • ПОПОВКА Татарская энциклопедия, Т. 4 (2008). Институт Татарской энциклопедии и регионоведения АН РТ(рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.