Попов Іван Петрович

Попов Іван Петрович (02.11.1923 — 22.09.1943) — учасник Радянсько-німецької війни, зв'язковий взводу пішої розвідки 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту. Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії молодший сержант[1].

Іван Петрович Попов
Народження 2 листопада 1923(1923-11-02)
м. Нижній Новгород, РФ
Смерть 22 вересня 1943(1943-09-22) (19 років)
біля села Казаровичі Вишгородського району Київської області
Поховання Київ
Країна  СРСР
Рід військ піхота
Роки служби 1942—1943
Звання
Командування зв'язковий взводу пішої розвідки 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії
Війни / битви Радянсько-німецька війна
Битва на Курській дузі
Битва за Дніпро
Нагороди

Біографія

Народився 2 листопаду 1923 року у м. Нижній Новгород, РФ. Закінчив 7 класів школи і фабрично-заводське училище заводу «Двигатель революции». З 1941 року працював токарем на заводі.

В армію був призваний у березні 1942 році. Пройшов військову підготовку на курсах молодшего командного складу. З квітня 1943 року стрілець взводу пішої розвідки 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії. Брав участь у битві на Курській дузі, нагороджений медаллю «За відвагу»[2].

Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро на північ від Києва у вересні 1943 року. В ніч з 21 на 22 вересня 1943 року у складі взводу розвідки гвардії лейтенанта Полякова В. Х. переправився через Дніпро в районі сіл Глібівка і Казаровичі Вишгородського району Київської області. Розвідка здобула цінні відомості про розташування німців у місці, де мала форсувати Дніпро 75-та гвардійська стрілецька дивізія (СРСР). Біля села Казаровичі взвод розвідки вступив у нерівний бій з фашистами. Молодший сержант Попов І. П. показав зразок мужності і відваги, загинув смертю хоробрих[3].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії молодшому сержанту[4] Попову Івану Петровичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно)[5].

Нагороди

Пам'ять

  • На честь І. П. Попова названо одну з вулиць Ленінського району м. Нижній Новгород.
  • Його ім'я висічено на стелі, встановленій на території Меморіального комплексу Вічний вогонь у Кремлі Нижнього Новгороду.

Примітки

  1. Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
  2. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 29 липня 2012 у WebCite ЦАМО — Фонд 33. — Оп.717037, д.759, запись 45721206, стр. 1(рос.)
  3. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 29 липня 2012 у WebCite ЦАМО — Фонд 33. — Оп.793756, д.38, запись 150026310, стр. 304(рос.)
  4. В тексті Указу помилка у званні: «молодший лейтенант» замість «молодший сержант»
  5. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 29 липня 2012 у WebCite ЦАМО — Фонд 33. — Оп. 682525, ед. хран 48, запись 12057300(рос.)

Посилання

Література

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 2 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382 (рос.)
  • Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5 (рос.)
  • Тюльников Л. К., Басович Я. И. Герои Советского Союза-горьковчане. — Горький, 1972. (рос.)
  • Улицы носят их имена. — Горький: Волго-Вятское книжное изд-во, 1974. (рос.)
  • Золотой венок славы. — Н.Новгород: Изд-во «Барс 21 век», 2002. (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.