Поляков Володимир Хомович

Володи́мир Хо́мович Поляко́в (рос. Владимир Фомич Поляков; 1923, Макарове — †26 вересня 1943) — радянський офіцер, учасник німецько-радянської війни, командир взводу розвідки 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту, Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії лейтенант[1].

Володимир Хомович Поляков
рос. Владимир Фомич Поляков
Народження 1923(1923)
Макарово (Саратовська область)
Смерть 26 вересня 1943(1943-09-26)
біля села Ясногородка (Вишгородський район Київської області)
Поховання Ясногородка
Країна  СРСР
Рід військ піхота
Освіта Московське вище військове командне училище (1942)
Роки служби 1941–1943
Звання  Лейтенант
Командування взвод розвідки 212-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії
Війни / битви Німецько-радянська війна
• Битва за Дніпро
• Чернігівсько- Прип'ятська операція
Нагороди
 Поляков Володимир Хомович у Вікісховищі

Біографічні відомості

Народився в 1923 році в селі Макаровому (нині Ртищевського району Саратовської області) в сім'ї селянина. Жив у місті Ступіному. У 1933–1941 роки навчався в середній школі № 1 міста Ступіного, отримав середню освіту. По закінченню школи у 1941 році працював учнем токаря.

У червні 1941 року воював під Каширою у складі винищувального батальйону[2][3].

16 жовтня 1942 року, після закінчення Московського піхотного училища ім. Верховної Ради РРФСР, В. Ф. Поляков був направлений до діючої армії на Західний фронт. З 6 квітня 1943 року він воює на Центральному фронті у складі 75-ї гвардійської стрілецької дивізії.

Командував взводом пішої розвідки 212-го гвардійського стрілецького полку. В період Чернігівсько-Прип'ятської операції 1943 року неодноразово забезпечував командування полку важливими відомостями про угруповання і дії противника. Під час наступу на місто Бахмач взвод розвідки під командою Полякова своєчасно попередив командування про засідку противника[2][3]. За звільнення міста Бахмач 75-та гвардійська стрілецька дивізія (СРСР) була удостоєна найменування «Бахмацька»[4], а гвардії лейтенант Поляков був нагороджений орденом Червоної Зірки[5].

Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро та утриманні плацдарму на північ від Києва у вересні 1943 року.

У ніч на 22 вересня 1943 року розвідники приховано переправилися через Дніпро, проникнули на пристань Глібівка (Вишгородський район Київської області), провели розвідку ворожих сил і укріплень, що допомогло успішно форсувати водну перешкоду підрозділами дивізії і захопити плацдарм на її правому березі. В боях на плацдармі проявив мужність і героїзм. Загинув у бою 26 вересня 1943 року.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм гвардії лейтенанту Полякову Володимиру Хомовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу (посмертно)[6].

Разом зі своїм командиром звання Героя Радянського Союзу удостоєні п'ять бійців його взводу: Грушко В. С., Єдунов І. Г., Зачеславський В. Н., Попов І. П. (посмертно), Шабалін В. І. (посмертно).

Похований в селі Ясногородці Вишгородського району Київської області в братській могилі.

Відзнаки і нагороди

Пам'ять
Меморіальна дошка на братській могилі в Ясногородці
  • В місті Ступіно ім'ям Полякова названо сквер, в якому встановлено бюст Героя.
  • На будинку в місті Ступіно, де жив Герой, встановлено меморіальную дошку.
  • В селі Ясногородка на братській могилі, де похований Герой, встановлено пам'ятник та меморіальну дошку.

Примітки
  1. Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
  2. Полякова Е. Память о брате // Путь Ленина. — 1 января 1972(рос.)
  3. Памяти павших. Официальный сайт Администрации и Совета депутатов Ступинского муниципального района Московской области. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 листопада 2011.(рос.)
  4. Приказ Верховного Главнокомандующего от 9 сентября 1943(рос.)
  5. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 29 липня 2012 у WebCite ЦАМО — Фонд 33. — Оп.793756, д.38, запись 150026310, стр. 117(рос.)
  6. http://www.podvignaroda.mil.ru/ Архівовано 29 липня 2012 у WebCite ЦАМО — Фонд 33, опись 682525, ед. хран 48, запись 12057300(рос.)

Посилання

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.