Порт-Луї

Порт-Луї́  (фр. Port-Louis, маврик. креол. Porlwi) — (засноване в 1575) — найбільше місто, основний порт і столиця Маврикію. Місто лежить на північно-західному узбережжі острова Маврикій, між Індійським океаном і горами Мока[2]. Над містом височить одна з найвищих гір Маврикія — Пітер-Бот (820 метрів над рівнем моря). До появи сучасних засобів навігації цю гору використовували лоцмани як орієнтир для проходу в гавань між рифами.

Порт-Луї
фр. Port-Louis
маврик. креол. Porlwi
герб прапор
Вигляд на Порт-Луї з океану
Вигляд на Порт-Луї з океану
Основні дані
20°10′ пн. ш. 57°30′ сх. д.
Країна Маврикій
Регіон Порт-Луї
Столиця для Маврикій і Isle de Franced
Засновано 1735 рік
Статус міста 1966 рік
Площа 6,3 км²
Населення 156 720 чоловік (2010)
· густота 42,7 осіб/км²
Висота НРМ 134 м
Географічна зона Маврикій
Водойма Індійський океан
Назва мешканців фр. Portlouisien[1], фр. Port-louisien[1], фр. Portlouisienne[1] і фр. Port-louisienne[1]
Міста-побратими Карачі, Джайпур, Сен-Мало
Часовий пояс +4
GeoNames 934154
OSM ↑3488099 ·R (Порт-Луї)
Міська влада
Вебсайт mpl.intnet.mu
Мапа
Порт-Луї
Порт-Луї (Маврикій)
 Порт-Луї у Вікісховищі

Історія

Місто засноване французами близько 1735, як зупинка для їх суден, що пливли навколо Мису Доброї надії до Індії, і назване на честь короля Людовика XV[2]. Занепад міста починається в 1869 році з відкриттям коротшого шляху з Європи до Індії — побудовою Суецького каналу[2].

Порт-Луї швидко став одним з найважливіших портів у Індійському океані, а після здобуття незалежності Маврикієм — столицею країни.

Клімат

Клімат в Порт-Луї тропічний морський. Оскільки Маврикій лежить на шляху тропічних циклонів, то практично щороку в лютому — березні Порт-Луї страждає від чергового циклону. Один з найсильніших циклонів був зареєстрований у 1892 році. Швидкість вітру в епіцентрі циклону перевищувала 200 км / год. Циклон викликав значні руйнування і людські жертви. Кораблі, що стояли в гавані Порт-Луї були або викинуті на берег, або сильно пошкоджені.

Клімат Порт-Луї
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 35 33 32 31 29 28 27 27 28 31 33 35 35
Середній максимум, °C 31,5 31,4 31,5 30,7 29,3 27,6 26,7 26,8 27,7 28,8 30,2 31,1 29,4
Середній мінімум, °C 24,1 24,0 23,8 23,0 21,5 19,9 19,3 19,1 19,4 20,4 21,8 23,2 21,6
Абсолютний мінімум, °C 17 18 17 14 13 11 11 10 11 13 14 17 10
Норма опадів, мм 131 160 83 87 48 24 18 19 17 15 24 85 711
Кількість сонячних годин 248 226 217 240 248 210 217 217 240 279 270 279 2891
Кількість днів з опадами 9 10 8 7 6 4 4 5 3 3 3 6 68
Джерело: World Meteorological Organization.[3]. BBC Weather[4]

Населення

Населення 148,0 тис. осіб (дані 2012 року)[5]. Основне населення міста — індуси (75 %), завезені сюди для роботи на плантаціях, а також креоли, китайці, європейці.

Економіка

У місті розвинені галузі виробництва цукру, масла, акумуляторів, тощо.

  • Маврикійський комерційний банк
  • Один із базарів

Транспорт
  • Порт
  • Транспорт
  • Metro Express

Архітектура

Архітектура міста несе в собі риси усіх минулих епох, культурні риси всіх націй, що розбудовували місто: арабські, голландські, французькі, китайські, індійські[2]. Багато архітектурних пам'яток не дійшло до наших часів через руйнівні циклони, пожежі, швидке гниття деревини в тропічному кліматі. Планування міста прив'язане до двох центральних перпендикулярних вулиць — Інтенданс-стріт (із продовженням Жюль-Кьоніг-стріт) і Поуп-Хонессі-стріт, що проходять через центральну площу Пляс-д'Арм[2]. На центральній площі міста встановлено пам'ятник французькому губернатору Бернару Франсуа Мае де ля Бурдоне (1699—1753)[2]. Поруч із резиденцією маврикійського уряду встановлено пам'ятник англійській королеві Вікторії[2]. У 1822 році в місті було зведено найбільший в західній акваторії Індійського океану Міський театр. Центральними соборами міста є: католицький — Святого Людовика, англіканський — Святого Якова[2]. Поблизу китайського кварталу зведено мечеть Джумма. Марсове поле — іподром міста створений на місті колишнього полігону французького гарнізону. На пагорбі Пті-Монтань залишки форту Аделаїда, названий на честь дружини Вільгельма IV Гановерського[2]. Західна частина морської набережної міста, Кодан (англ. Caudan Waterfront) — центр туристичних розваг[2].

  • Собор Святого Людовика
  • Мечеть Джумма Масджід

Музеї

Навпроти будівлі маврикійського уряду у 1884 році було відкрито Музей природничих наук[2]. У західній частині набережної міста, районі Кодан у 2001 році відкрито філателістичний Музей Блакитного Маврикію (англ. Blue Penny Museum) в якому зберігаються рідкісні поштові марки: одна з чотирьох негашених Блакитних Маврикіїв (англ. Blue Penny) і одна з чотирьох негашених Помаранчевих Маврикіїв (англ. Red Penny)[2][6].

  • Музей фотографії
  • Музей Блакитного Маврикію
  • Поштовий музей
  • Ботанічний сад Памплемус

За 10 км від міста, біля резиденції генерал-губернатора в Редюї, знаходиться ботанічний сад Памплемус, заснований у 1770 році французьким ботаніком П'єром Пуавром, і відомий своєю колекцією екзотичних рослин.

Міста-побратими

Галерея
  • Порт-Луї ввечері
  • Вид на центр міста
  • Порт-Луї вночі
  • Пам'ятник Бернару де ля Бурдоне
  • Інтенданс-стріт
  • Інститут Маврикію
  • Будинок уряду, збудований 1738 року
  • Стара гармата
  • Театр
  • Різнокольорові парасольки, вивішені на торговій вулиці в Порт-Луї, Маврикій. Торговий центр Caudan Waterfront.
  • Іподром
  • Костюмований концерт місцевих жителів

Джерела
  1. http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
  2. (рос.) Маврикий. Затерянный в Индийском океане. Золотой глобус № 87, De Agostini, 2011.
  3. World Weather Information Service-Port Louis, World Meteorological Organization. Retrieved 29 September 2012.
  4. Average Conditions Port Louis, Mauritius. BBC Weather. Процитовано 29 вересня 2012.
  5. (англ.) Ministry of Finance & Economic Development (2012). «Annual Digest of Statistics 2012». 31 December. Government of Mauritius. p. 22.
  6. (англ.) Офіційний сайт Музею Блакитного Маврикію. Архівовано 24 квітня 2012 у WebCite
  • Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.

Література
  • И. Г. Большов, «Маврикий» (серия «У карты мира»), Москва, «Мысль», 1986, стр.81-86 (рос.)
  • «Африка. Восточная и Южная Африка» (серия «Страны и народы» в 20 томах), Москва, «Мысль», 1981, стр. 261 (рос.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.