Постольний Микола Миколайович

Микола Постольний народився у селі Петрівка, що на Харківщині. Прикордонником служив з 2002 року. Починав охороняти кордон Харківської області на посаді патрульного, з 2004 року служив на прикордонній заставі «Золочів». У 2008 році посав працювати у «Тимофіївці», а згодом був переведений до іншого підрозділу Харківського прикордонного загону. У 2009 році Миколі Постольному вдалося самотужки затримати шістьох чоловіків, що намагалися нелегально перетнути державний кордон. Перебував у розташуванні Східного регіонального управління Держприкордонслужби. У Луганській області служив у мобільному підрозділі типу С (резерв, що забезпечував охорону найбільш небезпечного напрямку).

Під час війни на сході України виконував обов'язки водія БТР. 16 липня 2014 року у лісопосадці неподалік від Станиці Луганської прикордонний загін натрапив на групу диверсантів, що намагалися розмістити вибуховий пристрій «фугас». В результаті збройного зіткнення двоє української вояків — Закопайло Максим Олександрович і Микола Постольний, загинули.

26 липня 2014 указом Президента України № 619/2014 Миколу Постольного було посмертно нагороджено орденом «За мужність» III ступеня[1]. У нього залишилася дружина та 6-річний син.

• Орден «За мужність» III ступеня (26 липня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[1]

• Профіль загиблого. «Nekropole». Процитовано 28 серпня 2014.
• Харківський прикордонник загинув на Луганщині за три дні до відпустки. «Слобідський край». Процитовано 28 серпня 2014.
• У загиблого харківського прикордонника залишилися дружина та шестирічний син. «Слобідський край». Процитовано 28 серпня 2014.