Станично-Луганський район

Район розташований у басейні середньої течії Сіверського Дінця. Територією району протікають річки: Сіверський Донець, Айдар, Деркул, Тепла, Ковсуг, Євсуг.

Клімат помірно континентальний. Середня температура найтеплішого місяця (липень) + 21 °C, а найхолоднішого місяця (січень) — 7 °C. Зима порівняно холодна, з різкими східними і південно-східними вітрами, заморозками. Літо спекотне, друга його половина помірно суха. Осінь сонячна, тепла, суха.

Район багатий будівельними матеріалами: вапняк, пісковик, пісок, крейда, мергель, різноманітні глини, що використовуються в будівництві. Є родовища природного газу і нафти, джерела мінеральних лікувальних вод.

Розташовано відділення Луганського заповідника — «Станично-Луганський заповідник».

Станично-Луганське засновано селянами-втікачами в другій половині XVII сторіччя. Поселення в лісистій місцевості при впаданні річки Лугань у Сіверський Донець звалося містечко Луганське. У 1684 році його знищили татари, однак незабаром воно було відновлене. Нове поселення отримало назву Станиця Луганська. Датою заснування селища вважається 1688 рік.

У 1923 році селище Станічно-Луганське стало центром однойменного району, розташованого за 20 км на південний схід від обласного центру. Район межує з Ростовською областю Росії.

Адміністративно-територіально район поділяється на 2 селищні ради та 16 сільських рад, які об'єднують 49 населених пунктів (2 смт, 41 село, 6 селищ сільського типу) і підпорядковані Станично-Луганській районній раді. Адміністративний центр — смт Станиця Луганська[3].

Населення 52,1 тис. чоловік (1 січня 2003 року), зокрема міське населення — 19,6 тис. осіб.

Населення становить 49 870 осіб (на 1 серпня 2013).

Етнічний склад населення району на 2001 рік був представлений наступним чином:[4]

• українці — 36,5%;
• росіяни — 61,1%;
• білоруси — 0,6%
• інші національності — 1,8%

Етномовний склад сільських та міських рад району (рідна мова населення) за переписом 2001 року, %[5]

Промисловість у районі представлена підприємствами:

• ЗАТ «Кондрашевський піщаний кар'єр» — виготовлення збірного залізобетону, щебеню й іншої продукції для будівництва;
• ТОВ «Хлібозавод Петровський» — виробництво хлібобулочних і кондитерських виробів;
• Виробничо-комерційна фірма ТОВ «ЛІА»-ЛТД — виробництво безалкогольних напоїв.

За своїм господарським профілем район відноситься до сільськогосподарського. Загальна площа сільгоспугідь — 124,6 тис. га, у тому числі:

• ріллі — 91, 4 тис. га;
• лісів і насаджень — 35,47 тис. га;
• ставків і водойм — 4 тис. га.

Виробництвом сільськогосподарської продукції займаються 33 підприємства різних форм власності, 96 сільських (фермерських) господарств. Найбільші сільськогосподарські підприємства району:

• ТОВ «Олекс» — вирощування овочів і зернових культур;
• ПСП «Деркул» і СТОВ ім. Суворова — виробництво зерна і молока;
• ПНВСП «Агросхід» — виробництво зерна і м'яса;
• ТОВ «Станічно-Луганська МТС», КФХ «Агролюкс» — виробництво зернових культур.

Найвагоміші серед переробних підприємств району (79,4%) є підсобні цехи підприємств агропромислового комплексу, що виробляють крупу, борошно, хлібобулочні вироби, рослинні олії.

На території району знаходиться єдине в області ВАТ «Луганський облрибкомбінат», площа якого становить 2137,7 га, де вирощуються такі види риб як товстолоб, сом канальний, амур, дзеркальний короп.

У районі розвинена мережа залізних і шосейних доріг, що зв'язують Донбас із Москвою і Південним Кавказом (Москва—Донбас, Міллерово—Маріуполь, Харків—Лиха) і населені пункти автодорогами з промисловими центрами (Луганськ—Міллерово, Луганськ—Старобільськ—Сватове).

Телефонний зв'язок охоплює всі населені пункти району, є автоматичний міжміський зв'язок. Більшість населених пунктів району газифіковано.

Банківська система представлена відділеннями ВАТ Державного ощадбанку України, АППБ «Аваль», КБ «Приват-Банк», АБ «Укркомунбанк». Інший рівень фінансово-кредитної системи представлений районними відділеннями Пенсійного фонду, Державного казначейства, представництвом АСК «Оранта-Лугань».

У районі працюють:

• школи — 24 (у них навчається 6633 дитини);
• дитячі сади і ясла — 20 (у них знаходиться 588 дітей);
• дитяча спортивна школа — 1;
• дитяча музична школа — 1;
• школа бізнесу — 1;
• навчально-виробничий центр — 1.

У школах працює 716 педагогічних працівників; позашкільною роботою охоплено 850 чоловік.

Працюють 31 клуб, 6 народних колективів ведуть активну роботу, займаються гастрольною діяльністю.

У районі діють: 31 державна бібліотека, 1 профспілкова, 1 медична, 20 шкільних бібліотек, 1 відомча, з загальним бібліотечним фондом 532,9 тис. Із державної мережі бібліотек у районі є: 1 центральна районна бібліотека, 1 районна дитяча бібліотека, 1 Петрівська дитяча бібліотека, 1 Петрівська міська бібліотека та 27 сільських бібліотек. Книжкові фонди становлять 320 тис. примірників книг та періодичних видань. Читачів у державних бібліотеках 19,8 тис., в тому числі дітей — 6,4 тис. чоловік. У бібліотечній мережі працюють 43 бібліотечних працівника з середньо-спеціальною та вищою бібліотечною освітою. Спеціалісти становлять 84,6% (відсотка). Близько 10 бібліотек бібліотечної мережі відзначили піввіковий ювілей. Це центральна районна та районна дитяча бібліотеки, В-Чернігівська сільська бібліотека та інші.

У районі діють 4 музеї. Велика увага приділяється розвиткові культури донського козацтва, його традиціям і звичаям. На базі історико-етнографічного музею створений єдиний в Україні центр культури донського козацтва.

Для розвитку фізичної культури та спорту працюють:

• 2 стадіони;
• 25 спортивних залів;
• 4 тири;
• 31 спортивний майданчик;
• 18 футбольних полів;
• 11 фізкультурно-оздоровчих комплексів.

Медичну допомогу надають: центральна районна лікарня, Петровська номерна лікарня, 3 сільських дільничних лікарні, 7 сільських амбулаторій, 24 фельдшерських пункти. Усього в районі діють 36 лікарняних установ, 80 денних стаціонарів.

На території району розташовано 8 оздоровчих таборів, 5 баз відпочинку, 2 санаторії.

У районі діють туристично-рекреаційні маршрути по пам'ятних історичних місцях: пам'ятники археології, Свято-Никольський храм, церква Різдва Богородиці, церква Святого архангела Михайла, могила старця Феофана. Мальовниче урочище, розташоване поблизу села Чугинка — Киселева балка, здавна славиться своїми святими джерелами. У плавневих лісах Сіверського Дінця розкинулися володіння Луганського державного заповідника з багатими різновидами рослинного і тваринного світу.

• Регіональний інформаційний портал «Луганщина»
• Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 101–102.

• Косіоровський російський національний район

Новоайдарський район	Біловодський район	Росія
Слов'яносербський район		Росія
Слов'яносербський район	Луганськ	Сорокинський район