Потік (Івано-Франківський район)
Поті́к —село в Україні, у Рогатинській міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області.
село Потік | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район/міськрада | Івано-Франківський район |
Рада | Рогатинська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA26040270530090790 |
Основні дані | |
Засноване | 19 |
Населення | 697 |
Площа | 13,538 км² |
Густота населення | 51,48 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77016 |
Телефонний код | +380 03435 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°25′02″ пн. ш. 24°34′54″ сх. д. |
Водойми | Гнила Липа |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77016 Івано-Франківська область, Рогатинський район, с. Потік, вул. Роксолани, 8 |
Карта | |
Потік | |
Потік | |
Мапа | |
|
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської области» увійшло до складу Рогатинської міської громади [1]
Географія
Через село течуть річки Гнила Липа та Струга.
Історія
Польський дослідник Пшемислав Домбковський помилково ідентифікував село з іншим Потоком (тепер містечко Золотий Потік біля Бучача).[2] Село, зокрема, у 15 столітті було королівщиною, її «тримав» польський шляхтич Миколай Парава з Любіна у 1433–1472 роках.[3] Згадується 1 січня 1457 року в книгах галицького суду [4].
У 1939 році в селі проживало 830 мешканців (760 українців, 10 поляків, 50 латинників, 5 євреїв і 5 німців та інших національностей)[5].
Пам'ятки
Церква Св. Миколи споруджена 1898 року. За архітектурою є класичною тридільною церквою та складається з бабинця, нави та вівтаря. Нава є найбільшою частиною храму, та за формою схожа з іншими частинами церкви. Вінчають храм три бані з хрестами. Іконостас церкви виготовлений в XIX столітті і перебуває на державному обліку мистецьких цінностей.
Відомі люди
- Гринчишин Дмитро Григорович — український мовознавець, кандидат філологічних наук.
- Оберишин Ілля Степанович — вояк Української Повстанської Армії, протягом 1951–1991 перебував у підпіллі, легалізувався 3 грудня 1991 у незалежній Україні.
Примітки
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 12 листопада 2021.
- Przemysław Dąbkowski. Podział administracijny województwa ruskiego i bełskiego w XV wieku.— Lwów, 1939.— S. 34. (пол.)
- Tomasz Zaucha. Kościół parafialny p.w. Narodzenia Najśw. Panny Marii i Św. Szczepana pirwszego męczenika w Potoku Złotym // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I.— Tom 18.— 386 s., 509 il.— S. 185. ISBN 978-83-89273-79-6 (пол.)
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.246, №2784 (лат.)
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 68 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
Джерела
- Potok (14) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 870. (пол.). — S. 870. (пол.)