Поштова станція (Березина)
| Поштова станція на 121 кілометрі траси Житомир-Київ в селі Березина | |
|---|---|
 | |
|
50°17′14″ пн. ш. 28°51′25″ сх. д. | |
| Статус | Пам'ятка архітектури національного значення |
| Країна |
 Україна |
| Розташування | Березина, Житомирська область |
| Тип будівлі | цивільна архітектура |
| Архітектурний стиль | Неоготика |
| Будівництво | 1846 |
| Ідентифікатори й посилання | |
  Поштова станція (Березина) (Україна) | |
 | |
Поштова станція на 121-му кілометрі траси Київ-Брест в селі Березина, «Будинок ІІ розряду з готелем». Мала кімнати для проїжджих та примикаючі одноповерхові будівлі ямщика, каретної та конюшні. Збудована в 1846 році за зразковим проектом 1843 року. Пам'ятка архітектури національного значення.
Історична довідка
У 1827 році царська влада організувала поштово-диліжансне сполучення за маршрутом Київ — Житомир — Радзивилів, до тодішнього кордону з Австро-Угорщиною. По всій цій трасі, названій Брест-Литовським шосе, в 40-х роках ХІХ ст. було побудовано нові, муровані поштові станції, що здебільшого збереглися й досі. Відстань між ними становила, в середньому, 20 — 30 км, з певним урахуванням топографії та можливостей разового кінного переходу. Назва прив'язувалася до найближчого населеного пункту.
Поштові станції будувалися з цегли за типовим проектом видання 1843 року, призначені спершу для тракту Санкт-Петербург — Київ. Для будівель поштових станцій, розташованих на ділянці траси Е-40 Рівне-Київ, характерні неоготичні архітектурні форми. Це Т-подібні одноповерхові споруди з високими стрільчатими вікнами. Поштові, або кінно-поштові, станції планувалися однаково за усталеною схемою: прямокутний двір, по центру — фасадом до тракту — будинок самої станції, праворуч нього — в'їзні ворота, ліворуч — виїзні. Муровану огорожу так само було декоровано в дусі неоготики. По периметру просторого подвір'я розташовувалися одноповерхові ямщицька, каретна, стайня, комора, фуражна, готель, а посеред двору — криниця, обладнана водопоєм для коней. Керував усім закладом станційний наглядач, який мешкав тут-таки, на казенній квартирі. На поштовій станції обов'язково було все, що треба саме для поштової справи: папір, чорнило, пера, марки, штемпелі, поштова скринька, освітлення (свічки, потім — гасові лампи). Для подорожніх завжди готовим був самовар і все, що потрібно для чаювання. Станції поділялись на класи — від першого до четвертого.
Станція
На «новому шляху», який якраз пролягав повз поселення, на 121-му кілометрі у 1846 році було облаштовано кінну пошту. Будівля збудована в неоготичному стилі, тут збереглися первісні деталі оздоблення ґанку: гранітні сходи, оригінальні візерунчасті кронштейни навісу над дверима. Пошта мала дві стайні, діяла також ґуральня, зберігся поштовий мур.
На картах того часу, зокрема на німецькій триверстовій, пошта мала назву «Klimowβkaja»[1], що дублюється, вочевидь, подібної російської карти[2]. Одначе більш поширеною була назва «Кмитівська». Схожі поштові пункти розташовувались впродовж всього царського шляху «Київ-Брест». Найближча станція на заході була в Житомирі, а на сході — в Коростишеві.
У роки війни на території пошти розташовувався штаб німецьких окупаційних військ. Після війни тут розташовувались бараки для будівничих шляху «Житомир — Коростишів». У 1955 році пошту обклали новою цеглою.
Зараз на території пошти розташовується Житомирське ДЕД-2.
Див. також
Примітки
- Немецкая карта трехверстовка квадрат 23-7. freemap.com.ua. Процитовано 26 листопада 2016.
- Карта трехверстовка новой редакции 23-7. freemap.com.ua. Процитовано 26 листопада 2016.
Джерела
Поштові станції Брест-Литовського тракту
Поштові станції, Катеринівка, Гурівщина, Калинівка Мандрівка Україною.
Почувствовать себя ямщиком — Интересный Киев.