Березина (Житомирський район)

Березина знаходиться на сході Житомирського району, за 12 кілометрів від обласного центру — міста Житомира та 18 кілометрів від Коростишева. Через територію села проходить траса міжнародного значення «Київ-Чоп».

Через село протікає річка Лонка, а на околицях протікають річки Тетерів, Холодна, Руда та притока Лонки — Грузька. Також є декілька великих ставків, найбільшими серед них є: Березинський став, Глібка, Квадрат (Грузьке), Залужний та три ставки лісництва (Питомник, Новий, Бобровий). Є декілька невеликих озер (Журавське, Аеліта, Качине болото, П'явкове болото).

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення, станом на 12 січня 1989 року, становила 527 осіб.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 509 осіб[2]; 97,45 % респондентів вказали рідною мовою українську, 2,36 % — російську і 0,20 % — польську[3].

З'являється на топографічних мапах з 1939 року як Ново-Березино[4].

З початком Другої світової війни частину чоловічого населення було мобілізовано. Бійці з Березини були в складі Житомирського військового угрупування 44-ї армії УРСР, але їх формування, у вересні 1939 року, не було відправлене на польський фронт й, з часом, перенаправлене на війну з Фінляндією. У період Німецько-радянської війни село декілька разів піддавалось бомбардуванню. З приходом німецьких окупаційних сил штабом німецької армії стало приміщення старої кінної пошти. На околицях і в найближчих лісах діяло підпілля А. Й. Цендровського[5]. 30 грудня 1943 року силами 1-ї гвардармії під командуванням Гречка А. А., німецькі війська були вибиті до рубежів Житомира. На німецькій карті 1943 року було зображено окремі населені пункти «Beresowka» та «Kol. Lewkowskij Kortschunok»[6].

В листопаді 1954 року хутір, з назвою Нова Березина, перебуває на обліку в складі Гадзинської сільської ради Житомирського району[4].

Після війни було створено колгосп ім. Чапаєва, де облаштували необхідні будівлі для ведення господарства. На плантаціях вирощували високоякісні сорти хмелю, які йшли на експорт. Для переробки сировини у 1955 році було збудовано спеціальну споруду. В 1959 році колгоспи сіл Березина, Глибочиця, Гадзинка, Нова Вигода об'єднали в один — «Будівник комунізму». Підприємство мало 3810,5 га землі і спеціалізувалося на вирощуванні зернових культур, картоплі, хмелю, городини, цукрового буряку, м'ясо-молочному тваринництві. 5 березня 1959 року, відповідно до рішення Житомирського облвиконкому № 161 «Про ліквідацію та зміну адміністративно-територіального поділу окремих сільських рад області», внаслідок об'єднання сільських рад через укрупнення колгоспів, село підпорядковане Глибочицькій сільській раді Житомирського району. 29 червня 1960 року, відповідно до рішення Житомирського ОВК № 683 «Про об'єднання деяких населених пунктів в районах області», через фактичне злиття населених пунктів, об'єднано хутори Березина та Корчунок в село Березине[4]. В 1960 році почалась електрифікація села.

У 1980 році збудовано початкову школу. Подальше навчання діти продовжували в навколишніх селах (Гадзинка, Глибочиця) або ж у Житомирі. В ці ж роки було збудовано вузловий об'єкт зв'язку. Для персоналу об'єкту було збудовано три двоповерхових будинки, проведено каналізаційну та водопровідну систему.

У квітні 2013 року було відкрито новозбудований храм Святого Юрія (УПЦ МЦ) силами сільської громади. Також функціонує громада ПЦУ, яка створила Парафію Великомученика Юрія Переможця[7].

У 2015 році відкрито дитячий садок «Малятко»[8].

27 березня 2017 року село увійшло до складу Глибочицької сільської територіальної громади Житомирського району Житомирської області[9].

Комплекс колгоспу було повністю зруйновано, сільською радою було прийнято рішення про передачу об'єктів в приватну власність. Наявна Березинська філія Станишівського лісництва, яка є однією з найбільших у районі, де активно діє «Розсадник плодових та паркових дерев»[10].

Діє оздоровча база «Олімпієць»; на її території проводили підготовчі тренування обласні команди з футболу «Полісся» та МФК «Житомир»[11].

Монумент слави

• Кінна пошта — на її території сьогодні діє Березинське відділення ДЕД-2. Сучасний вигляд пошта отримала у 1846 році, коли були збудовані нові кам'яні приміщення. Неподалік від пошти було неодноразово знайдено залишки старих фундаментів, які мають невідоме походження.
• Сільський пам'ятник — монумент слави загиблим у німецько-радянській війні 1941–1945 років.

Кондратюк Ольга Юстинівна (1927—1943) — партизанка загону А. Цендровського.

• Холодний (водоспад)
• Поштова станція (Березина)
• Комплекс споруд Поштової станції (Житомир)
• Поштова станція (Катеринівка)

• Военные грозы над Полесьем, К.: Издательство политической литературы Украины, 1985, стор. 165—169
• Золотые звёзды Полесья, К.: Издательство политической литературы Украины, 1978, стор 318—321
• Штанько І. Літопис землі Глибочицької, Житомир, 2009.