Правило підстановки

Пра́вило підстано́вки у логіці — це правило перетворення, що може застосовуватися до лише часткового сегменту виразу.[1][2][3] Логічну систему може бути побудовано таким чином, що вона використовує або аксіоми, правила висновування, або обидва як правила перетворення логічних виразів у системі. В той час як правило висновування завжди застосовується до повного логічного виразу, правило підстановки може застосовуватися лише до певного сегменту. В контексті логічного доведення логічно еквівалентні вирази можуть замінювати один одного. Правила підстановки використовуються в логіці висловлень для маніпулювання висловленнями.

Поширені правила підстановки включають правила де Моргана, комутативність, асоціативність, дистрибутивність, подвійне заперечення,[4] транспозицію, матеріальну імплікацію, матеріальну еквівалентність, експортацію та тавтологію.