Православ'я в Сербії

Найпоширеніша православна церква на території Сербії.[1]

Єпархії Сербської православної церкви на території Республіки Сербії:

• Белградсько-Карловацька єпархія, Белград
• Банатська єпархія (Вршац)
• Бацька єпархія (Новий Сад)
• Бранічевська єпархія (Пожареваць),
• Валевська єпархія (Валево)
• Вранска єпархія (Вранє)
• Жіцька єпархія (Монастир Жича)
• Мілешевська єпархія (Монастир Мілешева)
• Ніська єпархія (Ніш)
• Рашсько-Призренська єпархія (Прізрен)
• Сремська єпархія (Сремські-Карловці)
• Тімокська єпархія (Заєчар)
• Шабацька єпархія (Шабаць)
• Шумадійська єпархія (Крагуєваць)

Після революції 1917 року і громадянської війни в Югославії приїхало багато російських біженців, більшість з яких сповідували православ'я. При цьому російські біженці в більшості своїй не влилися в Сербську православну церкву, а утворили Російську православну церкву закордоном. У Сремських Карловцях з 1922 року до Другої світової війни знаходився Архієрейський Синод РПЦЗ. Велика частина російських емігрантів не прийняла нової комуністичної влади і емігрувала з Югославії, а структури РПЦЗ на її території були ліквідовані.

У Белграді є подвір'я Московської патріархії - Храм Святої Трійці, який розташований на схід від Церкви Святого Марка. Храм збудований в 1924 році за планом російського архітектора Валерія Сташевського для росіян, які емігрували з Росії після Жовтневої революції 1917 року. У церкві похований російський генерал Петро Миколайович Врангель.

Румунська православна церква в Сербії представлена єпархією Дакії Фелікс, центр якої - місто Вршац. Послідовниками румунської церкви в основному є румуни, які проживають в Сербії.