Прапор Риги

Відомо [1], що з 1225—1226 р. до 1330—1340 р. на міській печатці зображена міська стіна з відкритими воротами й двома вежами, між якими посередині розташований хрест, а по обох боках від нього ключі. У гербах середньовічних міст стіна з воротами була розповсюдженим геральдичним елементом, що символізує самостійність, значимість і міць міста. Ключі, які звичайно трактуються[2] як ключі чистилища й раю, означають заступництво Святого Петра, а хрест символізує єпископську владу в місті. В 1347 для ризької ратуші був виготовлений новий штамп печатки, у якому видні зміни, що відбулися на гербі. У ньому збереглися попередні елементи герба — міська стіна з піднятими воротами й ключі, але змінилося їхнє розміщення. Хрестовий жезл поміняли на хрест ордена, що символізувало верховну владу ордена в Ризі. Додався новий елемент — лев у прорізі піднятих воріт міської стіни, що говорить про хоробрість містян й зростаючу самостійність рижан.

Приблизно в 1554 році герб Риги доповнюється новим геральдичним елементом — левами, що тримають щит герба.
У 1656 році, на знак вдячності за героїчну оборону міста під час облоги військами Московського Царства, місто одержало право зобразити на гербі корону короля Швеції.

Після Північної війни, коли Рига переходить у підпорядкування Російської імперії, цариця Катерина II у 1788 році затвердила герб міста Риги. Леви, що тримають щит, були замінені символом російської імперії — половинами двоглавого орла, а корона шведського короля замінена короною російського імператора.

31 жовтня 1925 року указом Президента країни Рига отримала герб, що описаний так: «На срібному полі червона цегельна стіна із двома вежами й воротами, під піднятими ґратами яких золота голова лева; у верхній частині щита між вежами під золотою короною золотий хрест і два чорних перехрещених ключі. Щит тримають два леви із червоними язиками й поглядом, зверненим назад. Леви знаходяться на сірому цоколі й опираються на акамф»[3].
За роки радянської влади міській символіці довгий час не надавався значення, тільки 15 лютого 1967 року був затверджений міський герб Риги (однак, при його створенні не були враховані закони геральдики). У гербі з'явилася червона зірка  — символ радянської влади, у прорізі воріт було розміщено рік заснування Риги — «1201», а щит опирався на прапор кольорів Латвійської РСР.

В історичних джерелах прапор Риги вперше згадується у 1232 році, однак ні його кольори, ні форма прапора того часу є невідомі. Після приєднання Риги до Ганзейського союзу (1282) було визначено, що на прапорі ризьких корабелів повинен бути присутнім білий хрест. Форма й кольори прапора не вказувалися. На початку XIV століття для корабелів Риги був установлений чорний прапор з білим хрестом, можливо, прямокутної форми з кільцеподібним вирізом.

Після 1582 року прапор ризьких торговельних кораблів був білим із червоним гербом міста. У середині XVII століття Ризі був наданий новий прапор для торговельних суден — синій з жовтим хрестом, у середині хреста на жовтому тлі два перехрещених ключі. Цей прапор використався аж до 1860 року, попри те, що в міському уставі Риги в 1673 році був затверджений новий корабельний прапор — синій навпіл з білим прямокутної форми.

В 1917 році для Риги був затверджений новий прапор — рівної ширини синя, червона й біла смуги. В 1920—1930 роки був відновлений синьо-білий прапор Риги, в 1937 році доповнений гербом Риги, розташованим у центрі полотнища. Такий прапор проіснував до 1940 року.

У роки Латвійської РСР затверджений для Риги прапор був червоним прямокутником, з одного боку якого був зображений портрет Леніна з лавровою гілкою й напис «Пролетарии всех стран, объединяйтесь!» (укр. «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!»), а на іншому боці — герб ЛССР і напис «Місто Рига»(рос. «Город Рига», латис. «Rīgas pilsēta») російською й латиською мовами. Прапор доповнювала жовта бахрома й стрічка ордена Леніна.