Прахова Емілія Львівна
Емілія Львівна Прахова (при народженні Емілія Марія Клементина Лестель; 20 квітня 1849, Санкт-Петербург — 1 березня 1927) — українська піаністка французького походження, учениця Ференца Ліста, дружина Адріяна Прахова, мати Миколи та Олени Прахових.
| Прахова Емілія Львівна | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні |
фр. Émilia Maria Clémentina Lestel рос. Эмилия Мария Клементина Лестель |
| Народилася |
20 квітня 1849 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Померла |
1 березня 1927 (77 років) Київ, Українська СРР, СРСР |
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Франція |
| Діяльність | піаністка, натурщиця |
| Вчителі | Ференц Ліст |
| Знання мов | французька |
| У шлюбі з | Прахов Адріян Вікторович |
| Діти | Олена Праховаd і Прахов Микола Адріянович |
Біографія
Народилася 20 квітня 1849 в Санкт-Петербурзі. Була французькою підданою.
15 березня 1889 прийняла православ'я в Києві.
Закінчила консерваторію за класом фортепіано. Також їй давав уроки сам Ференц Ліст.
Померла 1 березня 1927. Похована в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 25, ряд 11, місце 27).
Образ
.png.webp)
Портрети Емілії Львівни писали Ілля Рєпін, Вільгельм Котарбінський, Михайло Врубель.
Саме Емілія Львівна надихнула Михайла Врубеля на створення знаменитої ікони «Богоматері» для вівтаря Кирилівської церкви.
Діти. Олена Прахова
Васнєцов. Олена Прахова (1894)
Васнєцов. «Царівна Несміяна»
Олександр Мурашко. Олена Прахова.jpg.webp)
Врубель. «Царівна-Лебідь»
Врубель. Янгол з кадилом і свічкою
Джерела
- Л. Проценко, Ю. Костенко . Лук'янівське цивільне кладовище, путівник. — «Інтерграфік». — С. 192. ISBN 966-532-012-2.
Увіковічнення пам'яті
В Києві є Вулиця Сім'ї Прахових