Премія «Магрітт» найперспективнішій акторці
Премія «Магрітт» найперспективнішій (фр. Magritte du meilleur espoir féminin) — одна з кінематографічних нагород, що надається з 2011 року бельгійською Академією Андре Дельво в рамках національної кінопремії «Магрітт». Присуджується молодій акторці, яка своєю роботою зробила значний внесок у бельгійську кіноіндустрію[1]. Лауреаткою першої премії «Магрітт» у цій категорії за роль у фільмі «Приватні уроки» стала у 2011 році Полін Етьєн[2].
Премія «Магрітт» найперспективнішій акторці  | |
|---|---|
| Присуджується за | фр. Magritte du meilleur espoir féminin |
| Засновник(и) | Академія Андре Дельво |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Бельгія |
| Рік заснування | 2011 |
| Поточний лауреат | Лена Жирар Восс за Наші битви (2018) |
| lesmagritteducinema.com | |
Переможці та номінанти
Нижче наведено список акторок, що отримали цю премію, а також номінантки. Лауреаток виділено окремим кольором
2010-і
| Рік | Актор | Назва українською | Оригінальна назва |
|---|---|---|---|
| 2010 (1-ша) | Полін Етьєн | Приватні уроки | Élève libre |
| Стефані Блоншу | Регата | La Régate | |
| Анна Франциска Яґер | Моя королева Каро | My Queen Karo | |
| Хлоя Струвей | Материнський | Maternelle | |
| 2011 (2-га) | Еріка Сейнт | Вона не плаче, вона співає | Elle ne pleure pas, elle chante |
| Стефани Креєнкур | Міф | Les Mythos | |
| Жанна Дандуа | Упертюх | Rundskop | |
| Анд Коджа | Маріке, Маріке | Marieke, Marieke | |
| 2012 (3-тя) | Анн-Паскаль Кларембурґ | Дім на колесах | Mobile Home |
| Полін Бурле | Мрець, що говорить | Dead Man Talking | |
| Мона Жабе | Міс Муше | Miss Mouche | |
| Аврора Меріон | Безумство Альмейєра | La Folie Almayer | |
| 2013 (4-та) | Полін Бурле | Секрети минулого | Le Passé |
| Ранія Меллулі | Мішок борошна | Le Sac de farine | |
| Енн Поліцевич | Танго лібре | Tango libre | |
| Мона Валравенс | Життя Адель | La Vie d'Adèle – Chapitres 1 & 2 | |
| 2014 (5-та) | Амре Грувельз | Дитяча куля | Baby Balloon |
| Евелін Босманс | Марина | Marina | |
| Анд Коджа | Розенн | Rosenn | |
| Емілі Марешаль | У будь-якому випадку Токіо | Tokyo Anyway | |
| 2015 (6-та) | Люсі Дебай | Мелоді | Melody |
| Манон Капелі | Усі кішки сірі | Tous les chats sont gris | |
| Пілі Груан | Надновий заповіт | Le Tout Nouveau Testament | |
| Стефані Ван Віве | Бути | Être | |
| 2016 (7-ма) | Салом Рішар | Баден-Баден | Baden Baden |
| Марта Канґа Антоніо | Чорний | Black | |
| Галія Беналі | Коли я відкриваю очі | À peine j'ouvre les yeux | |
| Жад Сонтьєнс та Марго Сонтьєнс | Економіка пари | L'Économie du couple | |
| 2017 (8-ма) | Майя Дорі | Мій ангел | Mon Ange |
| Фантіна Ардуан | Хепі-енд | Happy End | |
| Лена Сайкербек | Дім | Home | |
| Адріана да Фонсека | Навіть любителі отримують блюз | Even Lovers Get The Blues | |
| 2018 (9-та) | Лена Жирар Восс | Наші битви | Nos batailles |
| Міріам Акеддіу | Частина тіні | Une part d'ombre | |
| Береніс Бао | Убивці | Tueurs | |
| Науелл Мадані | Це все мені | C'est tout pour moi | |
| Анаєль Снук | Дикі хлопчаки | Les Garçons sauvages | |
Примітки
- Denis, Fernand (13 жовтня 2010). André Delvaux, l’œuvre au jour. La Libre Belgique (фр.). Процитовано 31.01.2016.
- Le cinéma belge était à l’honneur lors de la Première édition des Magritte du cinéma belge francophone. Moniteur du film (фр). Архів оригіналу за 05.12.2012. Процитовано 31.01.2016.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.