Приазовська низовина

Приазо́вська низовина́ — пологохвиляста низовина на південному сході України, в межах Донецької і Запорізької областей. На сході (у пониззі річки Лозуватки) межує з Причорноморською низовиною, на півночі — з Приазовською височиною, на північному сході — з відрогами Донецької височини, на півдні уступом (завширшки від 10 до 50 м) обривається до Азовського моря.

Приазовська низовина
Країна  Україна

Ширина низовини — від 20 до 100 км. Переважає плоский ало слабохвилястий рельєф. Пересічні висоти 70—80 м, максимально — до 120 м. Низовина розчленована субмередіальними долинами річок (завглибшки до 80 м), балками та ярами. Подекуди трапляються групи насипних могил заввишки до 10 м.

Найбільші річки: Лозуватка, Обитічна, Кільтиччя, Берда.

З рельєфотворних процесів переважають ерозія, абразія, зсуви, а також прибережні акумулятивні процеси, внаслідок яких утворилися коси: Крива, Білосарайська, Бердянська та Обитічна. Є вапняковий карст.

Домінують сухостепові ландшафти. Природна рослинність збереглася у Хомутівському Степу — відділі Українського степового заповідника.

Геологія

У геоструктурному відношенні відповідає південно-східному схилу Приазовського виступу Українського щита.

Укладена кристалічними породами гранітами, гнейсами, мігматитами, сієнітами, які перекриті вапняками, піщаноглинистими відкладами та лесами.

Природоохоронні території

У межах низовити розташовані: Приазовський національний природний парк, Хомутівський Степ, заказники і пам'ятки природи Гранітні Скелі, Обитічна Коса, Заплава річки Берда, Оголовок Бердянської коси та інші.

Див. також

Джерела

    Література

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.