Приймак Павло Іванович
Павло́ Іванович Прийма́к (нар. 9 липня 1968, с. Садки Заліщицького району Тернопільської області) — український оперний і камерний співак, соліст Національної опери України. Заслужений артист України (2005).
Павло Іванович Приймак | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 9 липня 1968 (53 роки) |
Місце народження | с. Садки, Заліщицький район Тернопільська область |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Професії | музикант |
Освіта | Чернівецьке училище мистецтв імені Сидора Воробкевича |
Праця в операх | Національна опера України |
Співацький голос | тенор |
Нагороди | |
Звання | Заслужений артист України |
Життєпис
Після закінчення місцевої школи навчався у Чернівецькому музичному училищі, Київській консерваторії.
Павло Приймак — заслужений артист України (2005), має Почесну відзнаку Міністерства культури і туризму, 3-тю премію 1-го Міжнародного конкурсу імені М. Лисенка (Одеса, 1992). Він лауреат багатьох міжнародних і Всеукраїнських конкурсів та фестивалів.
Від 1993 року — соліст Національної опери України. Гастролював у Великій Британії, Данії, Іспанії, Канаді, Німеччині, Польщі, Португалії, Російській Федерації, Угорщині, Узбекистані, Франції, Швейцарії та інших країнах.
Разом із братом Петром видали збірник колядок, щедрівок та віншувань із власного репертуару.
Репертуар
У камерному репертуарі — твори українських і зарубіжних композиторів, українські народні пісні.
Оперні партії (понад 20):
- Альфред («Травіата» Дж. Верді),
- Хозе («Кармен» Ж. Бізе),
- Пінкертон («Мадам Батерфляй» Дж. Пуччіні),
- Андрій («Тарас Бульба» М. Лисенка) та інші.
Література
- Барна В., Щербак Л. Приймаки Павло Іванович і Петро Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 137—138. — ISBN 978-966-528-279-2.
Посилання
- Приймак Павло Іванович // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 424