Енергетика

Енерге́тика — сукупність галузей господарства, що вивчають і використовують енергетичні ресурси з метою вироблення, перетворення, передавання і розподілу енергії.

Високовольтна лінія електропередачі

Складові

Галузі господарства, що входять до складу енергетики:

Світова енергетика

Докладніше: Світове споживання енергії

Енергетика — основа розвитку господарства. Вона забезпечує технологічні процеси в промисловості, дає тепло і світло людям. Це система галузей, що охоплює паливну промисловість та електроенергетику з їх підприємствами, комунікаціями, системами керування, науково-дослідною базою. Підприємства енергетики ведуть розвідку, освоєння, переробку та транспортування енергоносіїв, виробництво та передавання електроенергії і тепла. Більшість виробничих об'єктів системи знаходяться під контролем одних і тих самих угруповань капіталу. У світовому господарстві — це великі транснаціональні корпорації.

Робота енергетики оцінюється за показниками рівня забезпеченості країн носіями, рівня енергоспоживання в окремих країнах, пропорціями паливно-енергетичного балансу країн і світу в цілому. Як енергоносії людство використовувало мускульну силу, деревину, теплову енергію Сонця тощо. У наш час основними енергоносіями стали вуглеводи і їх сполуки (нафта, газ, вугілля) та ядерне паливо. Як альтернативні джерела майбутнього, розглядається енергія Сонця, геотермічна енергія Землі, водень, термоядерна енергія.

Енергозабезпечення світу станом на початок 90-х років, за розмірами споживання становило 11 млрд тонн умовного палива (т.у.п.) у вугільному еквіваленті.

Найбільші енергоспоживачі: Китайська народна Республіка — 30 %, США — 25 %, Російська Федерація — близько 10 %, Японія — 5,5 %, ФРН — 7,3 %. Енергоспоживання України (близько 3 %) було співмірне з показниками Великої Британії, Франції, Канади або Індії.

Таблиця — Структура виробництва електроенергії у світі, 2019 р. (у %)

Країна	Млрд кВт.годин на рік	Вугілля	Нафта	Газ	Атомна енергія	Гідроенергія	Інші види
США	4003,5	52,7	3,1	15,7	20,0	6,2	2,2
Франція	535,8	0,0	0,1	6,3	62,3	11,2	20,1
Німеччина	567,1	27,2	0,1	8,0	11,1	3,8	49,8
Англія	372,2	0,0	0,2	27,4	17,7	2,0	52,7
Італія	269,9	11,3	31,8	37,5	0,0	16,4	3,0
Іспанія	221,7	1,6	0,1	28,0	20,5	12,8	37
Україна	120,2	21,0	0,1	9,8	56,0	8,0	5,1
Швеція	145,9	0,0	0,0	0,0	26,7	42,3	31
Норвегія	142,4	0,0	-	0,0	0,0	80	20
Данія	36,2	3,0	0,1	2,2	-	0,1	94,6

Споживання енергії в світі особливо швидко зростало в 2010—2015роках. У цей період енергетика розвивалася випереджувальними темпами, енергомісткість виробництва (тобто затрати палива та електроенергії на одиницю продукції) на перших етапах НТР була високою. На межі 80-90-х років темпи приросту енергоспоживання знизилися — світ ступив на шлях впровадження енергоощадних технологій, тобто технологій, які забезпечують зниження енерговитрат.

Протягом XX ст. істотно змінилася структура паливно-енергетичного балансу світового господарства. Якщо в першій половині XX ст. в енергобалансі світового господарства переважало вугілля і мали важливе значення дрова, то в останні десятиліття провідну роль відіграють нафта і газ. Кілька десятиліть на їх частку припадали 3/5 обсягу енергоспоживання. Вважають, що на початку XXI ст. їх частка знизиться, водночас збереже значення споживання вугілля і дещо збільшаться ролі ядерної енергетики і нетрадиційних (альтернативних) джерел енергії.

Паливна промисловість

Основні постачальники енергоносіїв знаходяться в Азії (країни Перської затоки, а також Китай); в Північній Америці (США і Канада); в Південній Америці — Венесуела, Еквадор, а також Індонезія, Лівія, Алжир, Нігерія, Габон.

Найбільші потоки нафти ідуть з Близького Сходу до Японії та США: з Країн Латинської Америки — в США, з Південно-східної Азії — в Японію; з Африки — до Європи.

Значення природного газу в енергобалансі світу різко зросло в другій половині XX ст. (2,2 трлн м³). Найбільший видобуток мають країни СНД (36 % світового), зокрема Росія і Туркменістан; США (1/4 видобутку), а також Нідерланди, Велика Британія, Норвегія в Європі; Канада в Америці; Індонезія та країни Перської затоки в Азії, Алжир в Африці.

Вугільна промисловість — найстаріша серед паливних галузей. Вона ґрунтується на величезних запасах вугілля, що є в світі та покриває майже 1/3 потреб світу в енергоносіях. У 1994 році було видобуто 3,5 млрд тонн вугілля в перерахунку на кам'яне. За останні десятиліття різко змінилася географія видобутку. Понад 1/3 вугілля світу дає Китай, 1/4 — США, близько 1/6 — країни СНД, де основні потужності мають Росія, Україна та Казахстан. Понад 250 млн тонн вугілля видобуває Індія, а Австралія, ПАР та Польща мають показники, близькі до цього. Торгівля вугіллям порівняно невелика, вивозять в значних розмірах його тільки США, Австралія, ПАР, Польща, Росія, Казахстан та Канада.

Електроенергетика

Рівень розвитку електроенергетики — один з найважливіших показників науково-технічного прогресу. Обсяги виробництва електроенергії та її виробництво на душу населення опосередковано визначають економічний потенціал та економічний рівень розвитку тієї чи іншої країни.

1994 року, світове виробництво електроенергії перевищило 12 млрд кВт•год, 2/3 її виробляється на теплових (ТЕС), 1/6 — гідравлічних, 1/6 — на атомних електростанціях. Теплові станції використовують як паливо переважно вугілля та мазут, оскільки нафта та газ більш цінні енергоносії. Будівництво ТЕС порівняно дешеве, але несприятливим є екологічний вплив — забруднення атмосфери та теплове забруднення. Гідроелектростанції, навпаки, дорогі в будівництві, але дають дешеву енергію, їх будівництво залежить від запасів гідроресурсів, які зосереджені в гірських районах Азії та азійської частини СНД, Північної та Південної Америки, екваторіальної Африки.

Роль атомних електростанцій безперервно зростала. Станом на 1995 рік у світі вже працювало 428 реакторів загальною потужністю 358 млн кВт, 108 реакторів 30 % потужностей) було в США, 55 (17 % потужностей) — у Франції, 49 (10 % потужностей) — в Японії, більш як по 10 реакторів мали ФРН, Канада, Велика Британія, Росія, Україна, Швеція та Республіка Корея (кожна з країн 4-6 % світових потужностей АЕС). В окремих країнах частка електроенергії, що виробляється на атомних станціях, винятково велика. Так, у Франції АЕС виробляють 3/4 електроенергії країни, в Бельгії та Литві — 3/5, в Україні, Швеції, Угорщині, Словаччині і Республіці Корея — понад 1/3. Видобуток урану для атомної енергетики світу зосереджений у невеликій групі країн: Канаді, ПАР, Австралії, Нігері, Франції, ФРН, Україні, Казахстані, Узбекистані.

Енергетика України

Україна належить до держав недостатньо забезпечених власними енергоресурсами. За цим показником вона відстає від країн Західної Європи, в тому числі й таких, як Німеччина і Франція. Окремими видами палива, Україна забезпечена лише на 20-30 % і тільки вугіллям — на 100 %. Водночас вона має найбільш енергомістку економіку. Енергомісткість національного доходу України у 4-6 разів вища, ніж США, Японії та країн Західної Європи. Споживання умовного палива на душу населення у нас становить приблизно 6,5 т, тоді як у перелічених країнах тільки 4,2 -–5,5 т. Основними видами енергоресурсів в Україні є кам'яне вугілля, нафта, газ, атомна і водна енергія.

Протягом останніх, 2000-х років Україна зазнавала важкої енергетичної кризи, викликаної прискоренням розвитку енергомістких галузей господарського комплексу, дешевим і марнотратним використанням енергоносіїв, відсталими технологіями, виснаженням і деградацією розвідних покладів вугілля, нафти і газу, через що їх видобуток постійно зменшується.

Див. також статті

Посилання

Література

Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
Альтернативна енергетика з використанням сонячних елементів: навч. вид. [для студентів спец. баз. напрямку «Мікро- і наноелектроніка»] / В. Ю. Єрохов ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Сполом, 2015. — 118 с. : іл. — Бібліогр.: с. 113—116 (46 назв). — ISBN 978-966-919-066-6
Енергетика: історія, сучасність і майбутнє: в 5-ти кн. / Автор ідеї Світлана Григорівна Плачкова; Вступ. сл. І. В. Плачков.– К. : Б. в., 2013. (про видання): Кн. 1 : Від вогню та води до електрики / В. І. Бондаренко, Г. Б. Варламов, І. А. Вольчин, І. М. Карп, О. В. Колоколов; Наук. ред. І. М. Карп, Ю. О. Ландау, І. Я. Сігал; Післям. І. А. Вольчин.– 2013.– 263 с. : іл.– 500 пр.– Бібліогр.: с. 258—262.– ISBN 966-7317-98-6 (читати онлайн): Кн. 2 : Пізнання й досвід — шлях до сучасної енергетики / Є. Т. Базеєв, Г. Б. Варламов, І. А. Вольчин, С. В. Казанський, Л. О. Кесова; Наук. ред. Ю. О. Ландау, І. Я. Сігал, С. В. Дубовськой.– 2013.– 327 с. : мал. — Бібліогр.: с. 323—325.– 500 пр.– ISBN 966-8163-11-7 (читати онлайн): Кн. 3 : Розвиток теплоенергетики та гідроенергетики / Є. Т. Базеєв, Б. Д. Білека, Є. П. Васильєв, Г. Б. Варламов, І. А. Вольчин, Ю. Г. Дашкієв; Наук. ред. В. М. Клименко, Ю. О. Ландау, І. Я. Сігал.– 2013.– 399 с. : іл., табл.– Бібліогр.: с. 393—398.– 500 пр.– ISBN 978-966-8163-15-9 (читати онлайн): Кн. 4 : Розвиток атомної енергетики та об'єднаних енергосистем / К. Б. Денисевич, Ю. О. Ландау, В. О. Нейман, В. М. Сулейманов, Б. А. Шиляєв; Наук. ред. Ю. О. Ландау, І. Я. Сігал.– 2013.– 303 с. : іл.– Бібліогр.: с. 301—302 . — ISBN 978-617-635-005-7 (читати онлайн): Кн. 5 : Електроенергетика та охорона навколишнього середовища. Функціонування енергетики в сучасному світі / Т. О. Бурячок, З. Ю. Буцьо, Г. Б. Варламов, С. В. Дубовськой, В. А. Жовтянський; Наук. ред. В. Н. Клименко, Ю. О. Ландау, І. Я. Сігал.– 2013.– 390 с. : іл., табл.– Бібліогр.: с. 383—389.– 500 пр.– ISBN 978-966-8163-18-0 (читати онлайн)
Теоретичні основи електрохімічної енергетики: Підручник / М. Д. Кошель. — Д. : УДХТУ, 2002. — 430 c.
Низькопотенційна енергетика: навч. посіб. [для студентів вищ. техн. навч. закл.] / А. О. Редько, М. К. Безродний, М. В. Загорученко та ін. ; під. ред. А. А. Долинського ; М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т України «Київ. політехн. ін-т», Одес. нац. акад. харч. технологій, Харків. нац. ун-т буд-ва та архітектури, Вінниц. нац. техн. ун-т. — Харків: ТОВ «Друкарня Мадрид», 2016. — 412 с. : іл. — Бібліогр. в кінці розділів. — ISBN 978-617-7050-57-4
Атомна та нафтова енергетика
The features of the predictive computing modeling power system load in terms of reforming energy market / O. M. Terentiev, T. I. Prosiankina-Zharova, V. A. Lаhno, Y. V. Usatiuk // Journal of Theoretical and Applied Information Technology. — 31st January 2020. — Vol. 98, No 02. — Pp. 163—182.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.