Приморська область (РРФСР)

Початковий поділ:

• Бікінський район,
• Гродеківський район,
• Іванівський район,
• Іманський район,
• Михайлівський район,
• Ольгинський район,
• Покровський район,
• Посьєтський район,
• Радянький район,
• Спаський район, - деякий час називався Калінінським районом,
• Сучанський район,
• Тернейський район,
• Ханкайський район,
• Чернігівський район,
• Шкотовський район,
• Шмаковський район,
• Яковлівський район.

міста і селище обласного підпорядкування:

• місто Владивосток,
• місто Микільськ-Уссурійськ,
• місто Сучан,
• селище Артем[1].

У 1934 10 районів з Приморської області передано у новостворену Уссурійскую область, 2 райони - в Хабаровську область. До 1938 Приморська область поділялася на 8 районів, в її складі перебували 2 міста (Владивосток і Сучан) і 8 робітничих селищ.[2]

Приморська область була створено 20 жовтня 1932 року в складі Далекосхідного краю (адміністративний центр - Владивосток) РРФСР. Після скасування в 1938 році Далекосхідного краю Приморська область увійшла до складу Приморського краю. Її територія простяглася довгою вузькою смугою узбережжям Японського моря.

Спочатку ділилася на 17 районів: Бікінський, Гродеківський, Іванівський, Іманський, Калінінський, Михайлівський, Ольгинський, Покровський, Посьєтський, Радянський, Сучанський, Тернейський, Ханкайський, Чернігівський, Шкотовський, Шмаковський, Яковлівський. В області були 5 міст і 9 робітничих селищ.[2]

У 1935 відкрито рух залізничною гілкою від станції Гамарник у місті Сучан (тепер Партизанськ) до станції Лацис (у місті Находка).

20 жовтня 1938 область ввійшла до складу Приморського краю.

5 червня 1939 року область було скасовано та її територія увійшла до складу Приморського краю.[2]