Принія плямистогруда

Принія плямистогруда[3] (Prinia maculosa) — вид горобцеподібних птахів родини родини тамікових (Cisticolidae)[4][5][6][7]. Мешкає в Південно-Африканській Республіці, Намібії і Лесото.

Плямистогруда принія
?
Принія плямистогруда

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Тамікові (Cisticolidae)
Рід: Принія (Prinia)
Вид: Принія плямистогруда
Prinia maculosa
(Boddaert, 1783)[2]
Підвиди

(Див. текст)

Посилання
Вікісховище: Prinia maculosa
Віківиди: Prinia maculosa
ITIS: 562446
МСОП: 22713626

Опис

Довжина птаха становить 13-15 см. Верхня частина тіла коричнева, над очима білі "брови", Горло білувате, поцятковане темними плямками, нижня частина тіла жовтувато-біла або жовта, поцяткована темними смужками.Хвіст довгий, направлений догори. на кінці чорний. Лапи рожевувато-коричневі, очі темно-карі. Виду не притаманний статвеий диморфізм. У молодих птахів нижня частина тіла жовтіша. а смужки на ній менш виражені.

Підвиди

Виділяють три підвиди:[8]

  • P. m. psammophila Clancey, 1963 — південний захід Намібії і захід ПАР;
  • P. m. maculosa (Boddaert, 1783) — південь Намібії, захід і центр ПАР;
  • P. m. exultans Clancey, 1982 — південний схід ПАР і Лесото.

Поширення і екологія

Плямистогруді принії живуть в чагарникових і орлякових заростях в кару і фінбоші, на напівпустельних гірських схилах.

Поведінка

Плямистогруді принії харчуються комахами та іншими безхребетними. Гніздо куполоподібне з бічним входом, зроблене із зеленої трави, розміщується в густих чагарникових заростях. Сезон розмноження триває з серпня по вересень у відносно вологих районах, в сухих районах продовжується до грудня.

Примітки

  1. BirdLife International (2016). Prinia maculosa.
  2. Boddaert, Pieter (1783). Table des planches enluminéez d'histoire naturelle de M. D'Aubenton : avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precedé d'une notice des principaux ouvrages zoologiques enluminés (фр.). Utrecht. с. 47, Number 752 Fig. 2.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1779). La petite fauvette tachetée du Cap de Bonne-Espérance. Histoire Naturelle des Oiseaux (фр.). Volume 9. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 233.
  5. Buffon, Georges-Louis Leclerc de; Martinet, François-Nicolas; Daubenton, Edme-Louis; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Fauvette tachetée, du Cap de Bonne-Esperance. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Volume 8. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 752 Fig. 2.
  6. Clancey, P.A. (1963). Notes, mainly systematic, on some birds from the Cape Province. Durban Museum Novitates 6 (19): 244–264 [257].
  7. Mayr, Ernst; Cottrell, G. William, ред. (1986). Check-list of Birds of the World. Volume 11. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 147.
  8. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas & allies. World Bird List Version 7.3. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 серпня 2021.

Джерела

  • Ian Sinclair, Phil Hockey and Warwick Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa (Struik 2002) ISBN 1-86872-721-1

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.