Пробкоутворення

Див. також Пробки і відклади газових гідратів

ПРОБКА ГІДРАТНА (рос. пробка гидратная; англ. hydrate block,; нім. Hydratstopfen m) — накопичення газогідратів у трубопроводі або у свердловині. Син. — гідратний корок.

ПРОБКА ГІДРАТНА — елемент (кристалогідрат), який закупорює трубопровід (шлейф), утворений з молекул газу та води, за певних умов, який своїм виглядом нагадує сніг або лід.

Рис. 1. Схема свердловини з піщаною пробкою на вибої h, hпр – товщина пласта і висота пробки; k, kпр – проникність пласта і пробки

ПРОБКА ПІЩАНА (рос. пробка песчаная; англ. sand bridge; нім. Sandpfropfen m) — накопичення (осад) частинок гірських порід (піску) на вибої свердловини (вибійна пробка) або у стовбурі (висяча пробка).

В процесі експлуатації деформація слабостійких порід призводить до руйнування привибійної зони. При швидкостях потоку газу, що не забезпечують винесення частинок породи на поверхню, утворюється піщана пробка (рис. 1), яка суттєво впливає на встановлений технологічний режим експлуатації. Піщано-рідинні пробки можуть утворюватись і при експлуатації стійких колекторів, де не відбувається руйнування привибійної зони при встановлених депресіях. Наявність пробки в цих випадках пов’язана з проникненням промивальної рідини в продуктивний пласт при бурінні, конструкцією свердловин, розподілом дебіту в інтервалі перфорації, вмістом рідких компонентів у продукції свердловин, подачею інгібіторів тощо.

При правильному виборі технологічного режиму експлуатації з урахуванням характеристики пласта і свердловини можна уникнути утворення значних піщаних пробок або стовпа рідини при найнесприятливіших умовах і, навпаки, при неоптимальних режимах в найстійкіших колекторах можна створити умови для утворення стовпа рідини або пробки в стовбурі свердловини (рис. 1). В умовах розробки можна забезпечити режим експлуатації без утворення піщаної пробки шляхом збільшення депресії при наявності колекторів, які не руйнуються.

Крім нерухомої структури на вибої пробки можуть утворюватися і в стовбурі свердловини у вигляді псевдозрідженого шару. Розміри цього шару залежать від розмірів твердих частинок, властивостей флюїду і швидкості потоку газу. Залежно від цих параметрів існує певна швидкість, при якій нерухомий шар пробки починає переходити в псевдозріджений стан. При цьому ступінь розширення шару зменшується при збільшенні газоконденсатного фактора. Вплив псевдозрідженого шару менший, ніж нерухомої пробки, але при швидкості потоку меншій від швидкості виносу цей шар після зупинки свердловини осідає на вибій і призводить до падіння продуктивності при подальшій експлуатації.