Провен (Сена і Марна)

Прове́н (фр. Provins) муніципалітет у Франції, у регіоні Іль-де-Франс, департамент Сена і Марна. Населення 12 206 осіб (2011)[1].

Провен
Provins

 
Країна  Франція
Регіон Іль-де-Франс 
Департамент Сена і Марна 
Округ Провен
Кантон Провен
Код INSEE 77379
Поштові індекси 77160
Координати 48°33′37″ пн. ш. 3°17′56″ сх. д.
Висота 86 - 168 м.н.р.м.
Площа 14,72 км²
Населення 12 206 (2011-01-01)
Густота 829,21 ос./км²
Розміщення
Влада
Мер
Мандат
Olivier Lavenka
2020-2026

Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 80 км на південний схід від Парижа, 50 км на схід від Мелена.

Історія

Панорама з Цезарська башти

Перша згадка міста Провен в історичних документах стосується 802 року, проте місто, безперечно, значно давніше. З того часу збереглися деякі фортифікаційні споруди. Старе місто на пагорбі до сьогодні оточене середньовічними мурами. Провен знаходився на перетині важливих торговельних шляхів (Північ-Південь та Схід-Захід) і в XIII столітті був місцем проведення щорічного ярмарку, можливо, найбільшого не тільки в Шампані, але і у всій Франції. У той час населення міста було разів у сім-вісім більше, ніж у наші дні. Місто відоме виробництвом вовни. Провен також вважається столицею трояндового промислу. Тут досі можна придбати трояндове варення (confiture de pétales de rose), трояндовий мед (miel à la rose de Provins) та трояндові цукерки. У 1239 році Тібо IV Шампанський (1201–1253) привіз із хрестового походу Дамаську троянду. З неї було виведено багато нових сортів троянд. Едмун Горбань, як сюзерен цього міста, взяв червону троянду за родинний герб Ланкастерів. Наприкінці XIII століття у Провені зіпсувалися відносини з графами шампанським, місто позбулося своїх торгових привілеїв, а разом з ними й економічного значення.

Пам'ятки

Провен має статус «міста мистецтв та історії», а з 2001 року занесений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО. Міський мур, споруджений між 1226 і 1314 роками, має довжину 1200 м і 22 башти.

Найважливіші пам'ятки:

  • Цезарська башта (12 ст.) та руїни церкви Сент-Аюл
  • Церква Сен-Кір'яс (12 ст.)
  • Башта Нотр-Дам-дю-Валь (1544)
  • Готель Золотий Хрест (1264-1270) - найдавніший готель Франції.
  • Отель Волуїзан (13 ст.)

Під старим містом збереглася розгалужена мережа тунелів, відкритих зараз для відвідування. Вони згадуються в романі Умберто Еко «Маятник Фуко».

Нижнє місто, засноване ченцями, менш багате на пам'ятки історії.

Демографія

Динаміка населення (INSEE ):

Розподіл населення за віком та статтю (2006)[3]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 5543 1112 937 1433 1307 668 86
Жінки 6326 1102 919 1537 1385 1130 253

Економіка

2010 року серед 7660 осіб працездатного віку (15—64 років) 5498 були активними, 2162 — неактивними (показник активності 71,8%, у 1999 році було 70,2%). З 5498 активних мешканців працювали 4433 особи (2338 чоловіків та 2095 жінок), безробітними було 1065 (551 чоловік та 514 жінок). Серед 2162 неактивних 761 особа була учнем чи студентом, 527 — пенсіонерами, 874 були неактивними з інших причин[4]. У 2010 році в муніципалітеті числилось 5268 оподаткованих домогосподарств, у яких проживали 11781,5 особи, медіана доходів виносила 15 411 євро на одного особоспоживача[5]

Сусідні муніципалітети

Галерея зображень

Посилання

Див. також

Примітки

  1. Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
  2. Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
  3. Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.). INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
  4. Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
  5. Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.). INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.