Прокопович Борис Миронович
Прокопо́вич Бори́с Миро́нович (13 липня 1929, с. Кутрів, Гороховський повіт, Волинське воєводство, Польська республіка — 19 лютого 1980, Полтава, УРСР) — український режисер, народний артист УРСР.
| Прокопович Борис Миронович | |
|---|---|
 | |
| Ім'я при народженні | Прокопович Борис Миронович |
| Народився |
13 липня 1929 с. Кутрів, Гороховський повіт, Волинське воєводство, Польська республіка |
| Помер |
19 лютого 1980 (50 років) Полтава, УРСР |
| Поховання | Полтава, УРСР |
| Громадянство |
 Друга Польська Республіка,  СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | режисер, з 1965 — головний режисер Полтавського українського музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя |
| Alma mater | Харківський державний театральний інститут |
| Нагороди |
 Народний артист УРСР (1977) |
Біографія
Народився на Волині, у селі Кутрів, (тепер Горохівського району Волинської області України).
Після закінчення 1953 року Харківського державного театрального інституту працював режисером (з 1965 — головним режисером) Полтавського українського музично-драматичного театру ім. М. В. Гоголя.
1977 року йому присвоєне почесне звання Народного артиста УРСР.
Помер і похований у Полтаві.
Творчість
Вистави: «Наталка Полтавка» Івана Котляревського (музика Миколи Лисенка), «Вій» МаркаКропивницького (за Микололю Гоголем), «Платон Кречет» Олександра Корнійчука, «Нескорена полтавчанка» Петра Лубенського, «Живий труп» Льва Толстого, «Комуніст» Євгена Габриловича, «Анджело — тиран Падуанський» Віктора Гюго та інші.
На початку 1970-тих років вистава «Сім'я» Івана Попова у постановці Бориса Прокоповича одержала низку нагород всесоюзного і республіканського значення[1].
Примітки
- Полтавщина. Офіційний сайт Управління культури Полтавської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 11 лютого 2012.
Джерела
- Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т. / Редкол.: … А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін.— 2-ге вид.— К.: Голов. ред. УРЕ, 1987 — Т. 3. Портулак — Ь. 736 с.— С. 31.