Проспект Миру (Хмельницький)

На найвищій точці міста у 1968 році збудовано телеретранслятор заввишки 100 м. У 1980 році його демонтували, а поруч звели нову телевежу висотою 200 м.

Головний римо-католицький храм міста. Спорудження розпочалось на початку 1990-х років, освячено новозбудований костел у 1995 році.

Сучасний комплекс споруд Будинку преси, побудований наприкінці 1980-років, який вмістив в себе видавництво «Поділля» (засноване 1975 року) з потужним поліграфічним виробництвом, а також редакції обласних газет («Подільські Вісті» та ін.)

Стала до ладу в 1945 року, розташовувалася у невеличкому приміщенні в старій одноповерховій будівлі на центральній вулиці міста (нині будівля знесена — на її місці алеї скверу імені Шевченка). У 1974 році взуттєва фабрика почала працювати у нових корпусах, побудованих на проспекті Миру. У 1994 році на базі фабрики створене ВАТ «Взутекс». Нині частина адміністративного корпусу підприємства віддано під торгові заклади, а прилегла територія — під ринок. Це дозволило утворити один з найбільших торговельних комплексів мікрорайону Заріччя.

Сформувалася одразу після того, як у 1976 році тут було відкрито кінотеатр «Сілістра» (названий на честь болгарського міста-побратима). Згодом біля нього побудували гастроном, комплекс ресторанів та кафе, а саму площу прикрасила композиція металевих фігур заслуженого художника України Миколи Мазура. В 1983 році майдан отримав назву Площа Героїв Сталінграду.

Але вона так й не прижилася, і на початку 1990-х була скасована. В 2000 році на базі кінотеатру «Сілістра» створений культурно-оздоровчий комплекс «СВ». У березні 2017 року Хмельницька міська рада дала площі іншу назву — Свободи.[2]

У листопаді 1998 року відкрито філію Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП). В 2003 році на базі філії створений Хмельницький інститут МАУП, який того ж року переїхав на проспект Миру у просторі приміщення колишнього адміністративного корпусу заводу «Темп».

Курган «Скіфська могила»

Відкрито на перехресті проспекту Миру та Старокостянтинівського шосе у травні 1983 року (автори — скульптор В. Зноба, архітектори В. Громихін, В. Перехрест). Меморіал увічнює славу військових частин, партизанів, підпільників, які звільняли область від нацистських загарбників.

В 1964 році поруч із павільйонами обласної сільськогосподарської виставки, поблизу перехрестя Старокостянтинівського шосе та щойно прокладеного проспекту Миру, на 30-ти гектарній ділянці закладено дендрологічний парк. В ньому були насаджені сотні видів різноманітних дерев та кущів, саджанці яких завезено з усіх куточків Поділля, а також із ботанічних садів України та Молдови. В 1969 році дендропарк «Поділля» включено до заповідного фонду області та надано статус парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва. Нині площа дендропарку — 30,5 га, в ньому нараховується 427 видів дерев і чагарників, більшість яких рідкісних та цінних порід.