Протон-протонний ланцюжок

Прото́н-прото́нний ланцюжок (також протон-протонний цикл або водневий цикл) — низка термоядерних реакцій, у яких водень перетворюється на гелій. Є основним джерелом енергії зір невеликої маси (до 1,2 M☉), що перебувають на головній послідовності.

Гілка Реакція Енерговиділення, МеВ
Загальна частина p + p → d + e+ + νe 1,4
d + p → 3He + γ 5,49
ppI 3He + 3He → 4He + 2p 12,86
ppII 3He + 4He → 7Be + γ 1,59
7Be + e-7Li + νe 0,86
7Li + p → 24He 17,35
ppIII 3He + 4He → 7Be + γ 1,59
7Be + p → 8B + γ 0,137
8B → 8Be + e+ + νe 15,08
8Be → 24He 2,99
Разом: 4 p → 4He + 2e+ + 2νe 26,73 (частково
виноситься нейтрино)
Розподіл реакцій протон-протонного ланцюжка за гілками у надрах Сонця.

Перші дві реакції відбуваються у повному циклі двічі. Швидкості проміжних реакцій набагато більші швидкості першої реакції, тому проміжні продукти практично не накопичуються.

Подальший перебіг реакції поділяється на три основних гілки: ppI, ppII та ppIII. Імовірність реалізації тієї чи іншої гілки залежить від фізичних умов у надрах зорі. За умов, типових для надр Сонця (температура близько 10 млн. K, густина близько 100 г/см3[1]), здебільшого реалізується гілка I. За температури 13—15 млн. K основної ваги набуває гілка II. За температури 15—17 млн. K переважає третя гілка.

За температури понад 17 млн. K синтез гелію з водню відбувається переважно шляхом вуглецево-азотного циклу.

У всіх випадках виділяється однакова енергія, але частка енергії, що виноситься нейтрино, дещо відрізняється.

Історія

Теорію про те, що перетворення водню на гелій є основним джерелом енергії Сонця та інших зір, висунув Артур Едінгтон у 1920 роках.

Посилання

  1. К.А.Постнов. 6.2 Особенности ядерных реакций в звездах. Лекции по Общей Астрофизике для Физиков. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 23 вересня 2010.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.