Процевський Олександр Іванович

Походить з багатодітної селянської родини — мав вісім братів та сестер; батько був шорником, мати займалася вихованням дітей. У 1930 році родина переїхала до Великого Бурлука, вчився в початковій школі, працював в колгоспі, перебував на окупованій території. Служив юнгою на мінному тральщику Чорноморського військового флоту, котрий знешкоджував міни в Чорному морі, що лишилися після воєнних дій — за це згодом був прирівняний до учасника нацистсько-радянської війни.

1956 закінчив Харківський юридичний інститут. До 1958 працював помічником прокурора Севастополя. Від 1959 — у Харківському юридичному інституті: аспірант, асистент, доцент, професор, завідувач кафедри трудового права, проректор з навчальної роботи.

Від 1991 — професор Харківського педагогічного університету, з 1994 — директор Інституту економіки і права.

Досліджував проблеми правовідносин у трудовому праві, теорію розвитку законодавства про працю в Україні.

Автор 399 наукових праць, з яких 8 монографій, 2 підручники, 7 навчальних посібників[1].

Найбільш значними науковими працями є:

• 1961 — «Робочий час та робочий день по радянському трудовому праву» — кандидатська дисертація
• 1970 — «Трудові відносини та метод їх правового регулювання» — докторська дисертація
• 1972 — «Предмет радянського трудового права»
• 1972 — «Метод радянського трудового права»
• 1975 — «Заробітна плата і ефективність суспільного виробництва»
• 1981 — «Трудове право»
• 1982 — «Гуманізм норм радянського трудового права»
• 1991 — «Яким бути трудовому кодексу України»
• 2006 — «Шляхи забезпечення балансу інтересів сторін трудового договору»
• 2009 — «Чи є підстави для перегляду системи права України?»
• 2014 — «Методологічні засади трудового права»

Як науковець підготував 8 докторів та 39 кандидатів юридичних наук.

Син, Процевський Віктор Олександрович — декан юридичного факультету, доктор юридичних наук, професор.

Після тривалої хвороби, з якою боровся Олександр Іванович, він помер в ніч на 12 серпня 2016 року у віці 87 років. Похований на Кладовище № 13 м. Харкова[1].

• Процевський Олександр Іванович
• УРЕ
• Процевський Олександр Іванович, член-кореспондент НАПрН України^{[недоступне посилання з липня 2019]}

• Процевський О. І. // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.