Процеси фізико-технічної обробки

Процеси фізико-технічної обробки — галузь науки і техніки, що охоплює наукові основи термообробки матеріалів висококонцентрованими джерелами енергії (лазерним, електронним, іонним променем, електричним розрядом, ультразвуком, магнітним полем, потужними потоками рідини та інших частинок і т. ін.), створення та впровадження у виробництво процесів лазерної та фізико-технічної обробки, обладнання для їх реалізації, технологічного оснащення, систем керування та діагностики, а також завдання аналізу проектування та експлуатації обладнання.

Напрямки досліджень

Напрямки досліджень:

  • Теорія взаємодії висококонцентрованих джерел енергії з речовиною неорганічного та органічного походження, механізмами зміни їх стану.
  • Теплофізичні основи обробки матеріалів концентрованими джерелами енергії.
  • Математичне моделювання процесів фізико-технічної обробки матеріалів.
  • Теорія фізико-технічної обробки матеріалів з метою формоутворення або зміцнення їх властивостей.
  • Теорія лазерного наплавлення, легування та зварювання матеріалів.
  • Структурно-фазові перетворення у матеріалах в умовах дії концентрованих джерел енергії.
  • Фізико-механічні властивості матеріалів після фізико-технічної обробки.
  • Фізичні методи досліджень процесів фізико-технічної обробки.
  • Теорія та системи автоматизованого проектування технологічних процесів фізико-технічної обробки та обладнання.
  • Діагностування процесів фізико-технічної обробки, параметрів відповідних джерел енергії.
  • Теорія розроблення та проектування спеціалізованого лазерного обладнання.

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.