Прісний Олександр Володимирович

Олександр Володимирович Прісний народився 1 березня 1952 року в родині ветеринарних лікарів. Ще школярем він захопився вивченням наземних членистоногих і, одержавши атестат про середню освіту, вступив (1969) на біологічний факультет Харківського університету.

Олександр уже на 1-му курсі брав участь у ентомологічній експедиції до Криму і надалі спеціалізувався по кафедрі ентомології. Закінчивши навчання (1974), він служив у Радянській армії у Вірменії, а потім заочно навчався в аспірантурі Всесоюзного науково-дослідного інституту захисту рослин (1979—1983).

Після захисту кандидатської дисертації (1985) він працював у Бєлгородському опорному пункті цього інституту (1977—1981), завідувачем натуралістичного відділу Палацу піонерів, старшим агрономом Ячнівського опорного пункту бєлгородської Центральної науково-дослідної лабораторії прогнозів появи та поширення шкідників, хвороб і бур'янів (1982—1983). З 1985 року він переходить до Бєлгородського державного педагогічного інституту (нині університет): старшим лаборантом, асистентом, старшим викладачем, доцентом, деканом природничо-географічного факультету 1991—1996), завідувачем кафедри зоології і екології.

О. В. Прісний помер 2 червня 2019 року.

Перші ентомологічні дослідження Олександра Володимировича починалися в університеті. Об'єктом його дослідження при виконанні дипломної роботи були прямокрилі. Під час навчання в аспірантурі він вивчав комплекс ентомофагів колорадського жука в Центральночорноземному районі Росії.

Основний напрям його досліджень — фауністика, функціональна морфологія і екологія комах та інших наземних безхребетних. Він вивчав видовий склад комах, павуків, багатоніжок-діплопод, молюсків Бєлгородчини. Результатом багаторічних досліджень стала низка публікацій та величезна наукова колекція регіональної ентомофауни (понад 25 тис. екз.)[1].

О. Прісний очолював авторський колектив «Червоної книги Бєлгородської області», для якої написав третину всіх необхідних нарисів[2]. Він також досліджував акліматизацію амброзієвого жука-листоїда на Ставропіллі[1]. Протягом багатьох років він різнобічно й глибоко досліджує адаптацій членистоногих, що мешкають у своєрідних біотопах — крейдяних схилах Бєлгородчини. У 2004 році він захистив докторську дисертацію «Еколого-географічні принципи становлення біорізноманіття півдня Середньоруської височини на прикладі реліктових членистоногих». Для пояснення змін біорізноманіття у просторі і часі він розробив оригінальну концепцію «ландшафтно-кліматичного маятника» (2003). Важливим напрямом його досліджень була розробка теоретичних засад природоохоронних заходів[3].

У тісному співробітництві з українськими ентомологами проводились міжнародні експедиції з вивчення флори й фауни прикордонних територій.

О. В. Прісний — автор та співавтор понад 250 наукових публікацій. Його дослідження біорізноманіття відзначені премією Фонда Дж. Сороса.

О. В. Прісний входив до складу редколегії «Известий Харьковского энтомологического общества» (1993—1996), науково-технічної Ради державного природного заповідника «Білогір'я». Вчений брав участь у 2-му з'їзді Українського ентомологічного товариства (1980)[4].

Він є співавтором програми і автором підручників з «Основ біології» і «Загальної біології» для вишів, автором 18-ти і співавтором 10-ти навчальних посібників для студентів та учнів загальноосвітніх закладів.

За його ініціативи й участі організовано і проведено 7 міжрегіональних и міжнародних науково-практичних екологічних конференцій[2].

• К изучению преимагинальных стадий карапузиков Hister quadrinotatus и Margarinitus bipustulatus (Col., Histeridae) // Вестник зоологии, 1981, № 5. — С. 75-78.
• Asagena meridionalis (Kulcz., 1894) (Aranei, Theridiidae) — новый для фауны СССР вид пауков // Энтомологическое обозрение, 1981, т. 60, вып.1. — С. 201—204.
• Сезонная динамика миграционной активности некоторых хищных жуков // Энтомологическое обозрение, 1987, т. 66, вып. 2. — С. 273—278.
• Структура аранеокомплексов в биоценозах южной лесостепи и ее биоиндикационные свойства // Известия Харьковского энтомологического общества, 1993, т. 1, вып. 2. — С. 114—124.
• Преимагинальные стадии и фенология Bruchela suturalis F. (Col. Bruchelidae) // Энтомологическое обозрение, 1991. Т. 70, вып. 1. — С. 57-60.
• Механизмы изменчивости рисунка переднеспинки у колоградского жука (к вопросу о методике фенетических исследований) // Известия Харьковского энтомологического общества, 1993. Т. 1, вып.1. — С. 87-105.
• Некоторые особенности биоценоза на скальном обнажении писчего мела в окрестностях Белгорода // Известия Харьковского энтомологического общества, 1993. Т. 1, вып. 1. — С. 106—116.
• Окраска и терморегуляция у тетригид // Известия Харьковского энтомологического общества, 1994. Т. 2, вып. 2. — С. 3-15.
• Основы биологии (Дуалистическая концепция жизни на Земле): Учебник для студентов педвузов. — Белгород: Изд-во БГУ, 1995. — 412 с.
• Аномалии скульптуры и жилкование элитр у жужелиц // Экологические и генетические аспекты флоры и фауны Центральной России. Тез. докл. 4-й откр. регион. конф. 9-11 сент. 1996 г. — Белгород, 1996. — С. 36-37.
• Муравьи Белгородской области // Региональные проблемы прикладной экологии: Матер. 5-й междунар. открытой межвуз. конф. г. Белгород, 22-25 сент. — Белгород, 1998. — С. 140-142.
• Эколого-географическое районирование юга Среднерусской возвышенности // Научные ведомости БелГУ, 2000, № 3. — С. 10-20.
• Функциональная дифференциация элементов окраски у саранчовых // Ландшафтная экология насекомых. — Новосибирск: Наука, 1988, с. 34-47.
• A review of the millipede fauna of the south of the Middle-Russian Upland, Russia (Diplopoda) //Arthropoda Selecta, 2002, Vol. 10, № 4. — P. 297—305.
• Консорция караганы кустарниковой — Caragana frutex (L.) C.Koch. в условиях Белгородской области // Экология Центрально-Черноземной области Российской Федерации, 2002, № 1, с. 29-39. [У співавторстві з Л. В. Захаровою].