Псалом 30

Псалом 30масоретській нумерації — 31) — тридцятий псалом Книги Псалмів. Авторство традиційно приписується цареві Давидові. Псалом описує довіру до Господа.

Псалом 30
Текст Давида
Мова Гебрейська мова (оригінал)

 Псалом 30 у Вікісховищі

Структура

Псалом поділений на дві частини, які певним чином схожі одна з одною. Спочатку вважалося, що псалом походить з двох різних псалмів.

Не існує загальної згоди щодо того, як мають бути організовані дві частини.[1] Один із можливих поділів псалому був зроблений Германном Ґункелем:[2]

  1. Вірші 2–9: Частина 1: Прохання і побажання
    1. Вірші 2a, 4a і 5c–7: Виявлення довіри
    2. Вірш 9f: Закінчення: Побажання мати можливість співати подячну пісню
  2. Вірші 10–25: Частина
    1. Вірш 10a: Вступний «Крик про допомогу»
    2. Вірші 10b–14: Скарга
    3. Вірші 15–19: Довіра до Господа і молитва про знищення ворогів
    4. Вірші 20–25: Радісна заключна частина: подячна пісня

Текст

Вірш Гебрейська мова[3] Давньогрецька мова (Септуаґінта)[4] Латинська мова (Вульгата)[5] Українська мова (Переклад Хоменка)[6]
1 לַמְנַצֵּחַ, מִזְמוֹר לְדָוִד. Εἰς τὸ τέλος· ψαλμὸς τῷ Δαυιδ· ἐκστάσεως. In finem. Psalmus David, pro extasi. Провідникові хору. Псалом. Давида.
2 בְּךָ-יְהוָה חָסִיתִי, אַל-אֵבוֹשָׁה לְעוֹלָם; בְּצִדְקָתְךָ פַלְּטֵנִי. ᾿Επὶ σοί, κύριε, ἤλπισα, μὴ καταισχυνθείην εἰς τὸν αἰῶνα· ἐν τῇ δικαιοσύνῃ σου ῥῦσαί με καὶ ἐξελοῦ με. [In te, Domine, speravi; non confundar in æternum: in justitia tua libera me. До тебе, Господи, я прибігаю; не дай мені осоромитися повіки, у твоїй справедливості визволь мене!
3 הַטֵּה אֵלַי, אָזְנְךָ-- מְהֵרָה הַצִּילֵנִי:הֱיֵה לִי, לְצוּר-מָעוֹז--לְבֵית מְצוּדוֹת; לְהוֹשִׁיעֵנִי. κλῖνον πρός με τὸ οὖς σου, τάχυνον τοῦ ἐξελέσθαι με· γενοῦ μοι εἰς θεὸν ὑπερασπιστὴν καὶ εἰς οἶκον καταφυγῆς τοῦ σῶσαί με. Inclina ad me aurem tuam; accelera ut eruas me. Esto mihi in Deum protectorem, et in domum refugii, ut salvum me facias: Нахили до мене твоє вухо, спаси мене притьмом, будь скелею прибіжища для мене, твердинею міцною, щоб мене урятувати!
4 כִּי-סַלְעִי וּמְצוּדָתִי אָתָּה; וּלְמַעַן שִׁמְךָ, תַּנְחֵנִי וּתְנַהֲלֵנִי. ὅτι κραταίωμά μου καὶ καταφυγή μου εἶ σὺ καὶ ἕνεκεν τοῦ ὀνόματός σου ὁδηγήσεις με καὶ διαθρέψεις με· quoniam fortitudo mea et refugium meum es tu; et propter nomen tuum deduces me et enutries me. Бо ти — скеля моя й моя твердиня, і ради імени твого веди мене та керуй мною.
5 תּוֹצִיאֵנִי--מֵרֶשֶׁת זוּ, טָמְנוּ לִי: כִּי-אַתָּה, מָעוּזִּי. ἐξάξεις με ἐκ παγίδος ταύτης, ἧς ἔκρυψάν μοι, ὅτι σὺ εἶ ὁ ὑπερασπιστής μου. Educes me de laqueo hoc quem absconderunt mihi, quoniam tu es protector meus. Виведи мене з тенет, що тайно наставлено на мене, бо ти — моє пристановище.
6 בְּיָדְךָ, אַפְקִיד רוּחִי: פָּדִיתָ אוֹתִי יְהוָה--אֵל אֱמֶת. εἰς χεῖράς σου παραθήσομαι τὸ πνεῦμά μου· ἐλυτρώσω με, κύριε ὁ θεὸς τῆς ἀληθείας. In manus tuas commendo spiritum meum; redemisti me, Domine Deus veritatis. В руки твої віддаю я духа мого: ти визволив мене, Господи, вірний Боже.
7 שָׂנֵאתִי, הַשֹּׁמְרִים הַבְלֵי-שָׁוְא; וַאֲנִי, אֶל-יְהוָה בָּטָחְתִּי. ἐμίσησας τοὺς διαφυλάσσοντας ματαιότητας διὰ κενῆς· ἐγὼ δὲ ἐπὶ τῷ κυρίῳ ἤλπισα. Odisti observantes vanitates supervacue; ego autem in Domino speravi. Ти ненавидиш тих, що почитають бовванів нікчемних; а я на Господа уповаю.
8 אָגִילָה וְאֶשְׂמְחָה, בְּחַסְדֶּךָ:אֲשֶׁר רָאִיתָ, אֶת-עָנְיִי; יָדַעְתָּ, בְּצָרוֹת נַפְשִׁי. ἀγαλλιάσομαι καὶ εὐφρανθήσομαι ἐπὶ τῷ ἐλέει σου, ὅτι ἐπεῖδες τὴν ταπείνωσίν μου, ἔσωσας ἐκ τῶν ἀναγκῶν τὴν ψυχήν μου Exsultabo, et lætabor in misericordia tua, quoniam respexisti humilitatem meam; salvasti de necessitatibus animam meam. Радітиму й буду веселитись твоїм милосердям, бо зглянувсь ти над моїм горем, знав душі моєї скорботи,
9 וְלֹא הִסְגַּרְתַּנִי, בְּיַד-אוֹיֵב; הֶעֱמַדְתָּ בַמֶּרְחָב רַגְלָי. καὶ οὐ συνέκλεισάς με εἰς χεῖρας ἐχθροῦ, ἔστησας ἐν εὐρυχώρῳ τοὺς πόδας μου. Nec conclusisti me in manibus inimici: statuisti in loco spatioso pedes meos. і не віддав мене в руки супостата, поставив на широкім місці мої ноги.
10 חָנֵּנִי יְהוָה, כִּי צַר-לִי:עָשְׁשָׁה בְכַעַס עֵינִי; נַפְשִׁי וּבִטְנִי. ἐλέησόν με, κύριε, ὅτι θλίβομαι· ἐταράχθη ἐν θυμῷ ὁ ὀφθαλμός μου, ἡ ψυχή μου καὶ ἡ γαστήρ μου. Miserere mei, Domine, quoniam tribulor; conturbatus est in ira oculus meus, anima mea, et venter meus. Змилуйсь надо мною, Господи, бо мені скрутно; з журби виснажилися в мене очі, душа моя й моє нутро.
11 כִּי כָלוּ בְיָגוֹן, חַיַּי-- וּשְׁנוֹתַי בַּאֲנָחָה:כָּשַׁל בַּעֲו‍ֹנִי כֹחִי; וַעֲצָמַי עָשֵׁשׁוּ. ὅτι ἐξέλιπεν ἐν ὀδύνῃ ἡ ζωή μου καὶ τὰ ἔτη μου ἐν στεναγμοῖς· ἠσθένησεν ἐν πτωχείᾳ ἡ ἰσχύς μου, καὶ τὰ ὀστᾶ μου ἐταράχθησαν. Quoniam defecit in dolore vita mea, et anni mei in gemitibus. Infirmata est in paupertate virtus mea, et ossa mea conturbata sunt. Життя моє виснажується в горі, літа мої у стогнанні. У смутку підупала моя сила, і кості мої повисихали.
12 מִכָּל-צֹרְרַי הָיִיתִי חֶרְפָּה, וְלִשְׁכֵנַי מְאֹד-- וּפַחַד לִמְיֻדָּעָי:רֹאַי בַּחוּץ-- נָדְדוּ מִמֶּנִּי. παρὰ πάντας τοὺς ἐχθρούς μου ἐγενήθην ὄνειδος καὶ τοῖς γείτοσίν μου σφόδρα καὶ φόβος τοῖς γνωστοῖς μου, οἱ θεωροῦντές με ἔξω ἔφυγον ἀπ᾽ ἐμοῦ. Super omnes inimicos meos factus sum opprobrium, et vicinis meis valde, et timor notis meis; qui videbant me foras fugerunt a me. Я став сміховиськом усім моїм противникам і ганьбою моїм сусідам, страховищем моїм знайомим; хто мене бачить надворі, втікає від мене.
13 נִשְׁכַּחְתִּי, כְּמֵת מִלֵּב; הָיִיתִי, כִּכְלִי אֹבֵד. ἐπελήσθην ὡσεὶ νεκρὸς ἀπὸ καρδίας, ἐγενήθην ὡσεὶ σκεῦος ἀπολωλός. Oblivioni datus sum, tamquam mortuus a corde; factus sum tamquam vas perditum: Мене, немов мерця, забуто в серці; я став, немов розбитий посуд.
14 כִּי שָׁמַעְתִּי, דִּבַּת רַבִּים-- מָגוֹר מִסָּבִיב:בְּהִוָּסְדָם יַחַד עָלַי; לָקַחַת נַפְשִׁי זָמָמוּ. ὅτι ἤκουσα ψόγον πολλῶν παροικούντων κυκλόθεν· ἐν τῷ ἐπισυναχθῆναι αὐτοὺς ἅμα ἐπ᾽ ἐμὲ τοῦ λαβεῖν τὴν ψυχήν μου ἐβουλεύσαντο. quoniam audivi vituperationem multorum commorantium in circuitu. In eo dum convenirent simul adversum me, accipere animam meam consiliati sunt. Бо чув я нашіптування багатьох, страхіття навколо; коли вони разом змовлялися на мене і замишляли відібрати життя в мене.
15 וַאֲנִי, עָלֶיךָ בָטַחְתִּי יְהוָה; אָמַרְתִּי, אֱלֹהַי אָתָּה. ἐγὼ δὲ ἐπὶ σὲ ἤλπισα, κύριε· εἶπα Σὺ εἶ ὁ θεός μου. Ego autem in te speravi, Domine; dixi: Deus meus es tu; А я на тебе, Господи, вповаю; кажу: «Ти єси Бог мій!»
16 בְּיָדְךָ עִתֹּתָי; הַצִּילֵנִי מִיַּד-אוֹיְבַי, וּמֵרֹדְפָי. ἐν ταῖς χερσίν σου οἱ καιροί μου· ῥῦσαί με ἐκ χειρὸς ἐχθρῶν μου καὶ ἐκ τῶν καταδιωκόντων με. in manibus tuis sortes meæ: eripe me de manu inimicorum meorum, et a persequentibus me. В руках у тебе моя доля: вирятуй мене з руки ворогів і гнобителів моїх.
17 הָאִירָה פָנֶיךָ, עַל-עַבְדֶּךָ; הוֹשִׁיעֵנִי בְחַסְדֶּךָ. ἐπίφανον τὸ πρόσωπόν σου ἐπὶ τὸν δοῦλόν σου, σῶσόν με ἐν τῷ ἐλέει σου. Illustra faciem tuam super servum tuum; salvum me fac in misericordia tua. Освітли світлом твого обличчя слугу твого, спаси мене в твоїм милосерді!
18 יְהוָה--אַל-אֵבוֹשָׁה, כִּי קְרָאתִיךָ; יֵבֹשׁוּ רְשָׁעִים, יִדְּמוּ לִשְׁאוֹל. κύριε, μὴ καταισχυνθείην, ὅτι ἐπεκαλεσάμην σε· αἰσχυνθείησαν οἱ ἀσεβεῖς καὶ καταχθείησαν εἰς ᾅδου. Domine, non confundar, quoniam invocavi te. Erubescant impii, et deducantur in infernum; Господи, не дай мені осоромитись, до тебе бо взиваю; нехай грішники вкриються соромом, нехай мовчки зійдуть до Шеолу.
19 תֵּאָלַמְנָה, שִׂפְתֵי-שָׁקֶר: הַדֹּבְרוֹת עַל-צַדִּיק עָתָק--בְּגַאֲוָה וָבוּז. ἄλαλα γενηθήτω τὰ χείλη τὰ δόλια τὰ λαλοῦντα κατὰ τοῦ δικαίου ἀνομίαν ἐν ὑπερηφανίᾳ καὶ ἐξουδενώσει. muta fiant labia dolosa, quæ loquuntur adversus justum iniquitatem, in superbia, et in abusione. Нехай заніміють уста брехливі, що на праведного нахабно говорять.
20 מָה רַב-טוּבְךָ, אֲשֶׁר-צָפַנְתָּ לִּירֵאֶיךָ:פָּעַלְתָּ, לַחֹסִים בָּךְ; נֶגֶד, בְּנֵי אָדָם. ὡς πολὺ τὸ πλῆθος τῆς χρηστότητός σου, κύριε, ἧς ἔκρυψας τοῖς φοβουμένοις σε, ἐξειργάσω τοῖς ἐλπίζουσιν ἐπὶ σὲ ἐναντίον τῶν υἱῶν τῶν ἀνθρώπων. Quam magna multitudo dulcedinis tuæ, Domine, quam abscondisti timentibus te; perfecisti eis qui sperant in te in conspectu filiorum hominum! Яка велика, Господи, твоя доброта, що її ти зберіг тим, що тебе бояться, і чиниш тим, що до тебе прибігають, перед людськими синами!
21 תַּסְתִּירֵם, בְּסֵתֶר פָּנֶיךָ-- מֵרֻכְסֵי-אִישׁ:תִּצְפְּנֵם בְּסֻכָּה; מֵרִיב לְשֹׁנוֹת. κατακρύψεις αὐτοὺς ἐν ἀποκρύφῳ τοῦ προσώπου σου ἀπὸ ταραχῆς ἀνθρώπων, σκεπάσεις αὐτοὺς ἐν σκηνῇ ἀπὸ ἀντιλογίας γλωσσῶν. Abscondes eos in abscondito faciei tuæ a conturbatione hominum; proteges eos in tabernaculo tuo, a contradictione linguarum. Ти ховаєш їх у сховку обличчя твого від заговорів людських; ти їх заховуєш у наметі від язиків сварливих.
22 בָּרוּךְ יְהוָה: כִּי הִפְלִיא חַסְדּוֹ לִי, בְּעִיר מָצוֹר. εὐλογητὸς κύριος, ὅτι ἐθαυμάστωσεν τὸ ἔλεος αὐτοῦ ἐν πόλει περιοχῆς. Benedictus Dominus, quoniam mirificavit misericordiam suam mihi in civitate munita. Благословен Господь, бо дивне своє милосердя явив мені в місті-твердині.
23 וַאֲנִי, אָמַרְתִּי בְחָפְזִי-- נִגְרַזְתִּי, מִנֶּגֶד עֵינֶיךָ:אָכֵן--שָׁמַעְתָּ, קוֹל תַּחֲנוּנַי; בְּשַׁוְּעִי אֵלֶיךָ. ἐγὼ δὲ εἶπα ἐν τῇ ἐκστάσει μου ᾿Απέρριμμαι ἄρα ἀπὸ προσώπου τῶν ὀφθαλμῶν σου. διὰ τοῦτο εἰσήκουσας τῆς φωνῆς τῆς δεήσεώς μου ἐν τῷ κεκραγέναι με πρὸς σέ. Ego autem dixi in excessu mentis meæ: Projectus sum a facie oculorum tuorum: ideo exaudisti vocem orationis meæ, dum clamarem ad te. Я ж у збентеженні моїм промовив: «Відтятий я з-перед твоїх очей!» Та ти почув голос мого благання, як я взивав до тебе.
24 אֶהֱבוּ אֶת-יְהוָה, כָּל-חֲסִידָיו:אֱמוּנִים, נֹצֵר יְהוָה; וּמְשַׁלֵּם עַל-יֶתֶר, עֹשֵׂה גַאֲוָה. ἀγαπήσατε τὸν κύριον, πάντες οἱ ὅσιοι αὐτοῦ, ὅτι ἀληθείας ἐκζητεῖ κύριος καὶ ἀνταποδίδωσιν τοῖς περισσῶς ποιοῦσιν ὑπερηφανίαν. Diligite Dominum, omnes sancti ejus, quoniam veritatem requiret Dominus, et retribuet abundanter facientibus superbiam. Любіть Господа, усі його святії! Вірних стереже Господь, а гордовитим злишком відплатить.
25 חִזְקוּ, וְיַאֲמֵץ לְבַבְכֶם-- כָּל-הַמְיַחֲלִים, לַיהוָה. ἀνδρίζεσθε, καὶ κραταιούσθω ἡ καρδία ὑμῶν, πάντες οἱ ἐλπίζοντες ἐπὶ κύριον. Viriliter agite, et confortetur cor vestrum, omnes qui speratis in Domino.] Сміло! І нехай ваше серце буде одважне, — ви всі, що уповаєте на Господа.
In dich hab ich gehoffet, Herr, Страсбурзький молитовник (1560)

Літургійне використання

Юдаїзм

  • Вірш 6 є частиною вечірніх молитов Маарів. Він також належить до нічних молитов Шма.

Католицька церква

Під час Літургії годин псалом 30 співають на повечір’ї у середу (вірші 2–6).

Новий Завіт

Використання у музиці

Примітки

  1. Craigie, Peter (1983). Word Biblical Commentary, Vol. 19: Psalms 1-50 (англійською). Waco, Tex.: Word Books. с. 259. ISBN 0849902002. OCLC 8195581.
  2. Gunkel, Hermann (1986). Die Psalmen (німецькою) (вид. 6. Aufl). Gottingen: Vandenhoeck & Ruprecht. с. 131. ISBN 3525516533. OCLC 15270384.
  3. L’original hébreu provient du site Sefarim, du grand rabbinat de France.
  4. Septuaginta (LXX). www.bibelwissenschaft.de. Процитовано 29 жовтня 2019.
  5. Vulgate: Psalms: Psalms Chapter 30. www.sacred-texts.com. Процитовано 29 жовтня 2019.
  6. Святе Письмо онлайн - Knyha Site. web.archive.org. 17 жовтня 2016. Процитовано 9 серпня 2019.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.