Псара
Псара (також Піхара; грец. Ψαρά) — острів в Егейському морі, в архіпелазі Східні Споради, поблизу півострова Карабурун, Мала Азія.
| Псара | |
|---|---|
| Ψαρά | |
 | |
|
Карта  | |
| Географія | |
| 38°33′ пн. ш. 25°34′ сх. д. | |
| Місцерозташування | Егейське море |
| Акваторія | Егейське море |
| Площа | 44.511 км² |
| Найвища точка | 512 м |
| Країна | |
| Греція | |
| Регіон | Хіос |
| Адм. одиниця | Псара |
| Населення |
458 (2011) |
| Вебсайт | psara.gov.gr |
  Псара Псара (Греція) | |
 | |
 Псара у Вікісховищі | |
Псара та острівець Антипсара (Антипіхара), розташований навпроти нього, розміщені приблизно за 14 км на північний захід від більшого острова Хіос, де розташовано адміністративний центр однойменного нома. Окрім островів Псара й Антипсара, до складу нома також входить і група островів Інусе (Οινούσσες), розташована між грецьким Хіосом і турецьким Карабуруном.
Географія
Острів розташований у східній частині Егейського моря. Є у складі Греції. Площа становить 44.511 км². Населення — 448 осіб (2011). Найвища точка — гора Профітіс Іліас (640 м). Острів має кам'янистий рельєф з пагорбами та горами, і досить дрібною рослинністю.
Історія
Морський промисел завжди був основним видом діяльності населення острова. Багато хто з острів'ян приєднався до російського флоту під час російсько-турецької війни 1768–1774 років.
1821 року псаріоти одними з перших встали до лав повстанців і перетворили свої торгові судна на бойові. 1824 року острів зазнав спустошливого нападу турецько-єгипетської ескадри.
Відомі уродженці
- Константінос Канаріс (Κωνσταντινος Καναρης; 1793–1877) — герой визвольної війни, брандерист, адмірал, міністр, прем'єр-міністр Греції.
- Дімітріос Папаніколіс (Δημητριος Παπανικολης; 1790–1855) — капітан брандера, герой визвольної війни 1821–1829 років.
- Ніколіс Апостоліс (Νικολαος Αποστολης; 1770–1827) — герой визвольної війни, командувач флотом Псари.
- Константінос Нікодімос (Κωνσταντηνος Νικοδημος; 1796–1877) — герой визвольної війни, капітан брандера, адмірал, письменник.
- Іоанн Варвакіс (Βαρβακης Ιωαννης; 1750–1825) — національний герой Греції, підприємець і меценат, російський дворянин. У 17-річному віці зі своїм судном «Святий Андрій» та зі своїм екіпажем приєднався до російського флоту, брав участь у Чесменській морській битві. Після підписання Кючук-Кайнарджійського миру 1774 року був змушений емігрувати до Росії. Добував чорну ікру на Каспії та Азові з центрами свого підприємництва й меценатства в Астрахані й Таганрозі. Був членом Філікі Етерія, з початком визвольної війни в похилому віці вирішив повернутись на батьківщину. Помер на острові Закінтос 1825 року. Залишив більшу частину свого статку грецькому урядові й розкиданим усією Грецією після різні на Псарі 1824 року своїм землякам-псаріотам.
- Георгіос Сіріан (англ. George Sirian; 1818–1891) — сирота, який вижив після різні 1824 року, відомий американський моряк, на честь якого ВМФ США започаткував нагороду «George Sirian Award»
- Мільтіад Канаріс (Μιλτιάδης Κανάρης 1822–1900)- син Константіноса Канаріса, віце-адмірал і політик .
- Георгіос Стамателос (Γεώργιος Σταματέλος 1824–1905) — грецький віце-адмірал, командувач флотом на завершальному етапі грецько-турецької війни 1897 року.