Психологія розвитку
Психологія розвитку або вікова психологія — галузь психологічної науки, яка вивчає особливості психічного та особистісного розвитку людини на різних етапах її життя[1]. Психологія розвитку вивчає стадії розвитку, закономірності їх зміни, періодизацію психічного розвитку та розвитку особистості, залежність психічного розвитку від культурно-історичних і соціальних умов тощо.[2]
Історія
Психологія розвитку виникла в 1882 році. Її поява пов'язана з виходом книги видатного німецького фізіолога і психолога Вільгельма Прейера «Душа дитини», присвяченої дитячій психології. У 20 рр. XX століття психологія розвитку визначалась як самостійна наука.
Витоки психології розвитку як науки:
- Розвиток філософських теорій
- Відкриття еволюційної біології в 19 ст.
- Соціально-історичні зміни
- Розвиток природничих і гуманітарних наук
Теорії розвитку
Вільям Крейн виділяє такі основні теорії розвитку[3]:
- Ранні теорії: преформізм, конформізм — Локк і Руссо
- Теорія дозрівання Гезелла
- Етологічні та еволюційні теорії Дарвіна, Лоренца та Тінбергена
- Теорії прихильності — Боулбі й Ейнсуорт
- Філософія освіти Монтессорі
- Теорія організму й порівняльна теорія Вернера
- Теорія когнітивного розвитку Піаже
- Стадії морального розвитку за Кольбергом
- Теорії навчення: Павлов, Вотсон, Скіннер
- Теорія соціального навчання Бандури
- Культурно-історична теорія Виготського і Лурії
- Психосексуальний розвиток Зигмунда Фрейда
- Теорія сепарації-індивідуації Маргарет Малер
- Вісім стадій життя Еріксона
- Теорія аутизму Беттельгейма
- Теорія дитячих переживань Шахтеля
- Теорія зрілості Юнга
Примітки
- Українська психологічна термінологія: словник-довідник. За ред. М.-Л. А. Чепи. — К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2010. ISBN 978-617-571-040-0.
- Вісник психології і соціальної педагогіки — Психологія розвитку
- У. Крейн, «Теории развития», 2002
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.