Ніколас Тінберген
Ніколас (або Ніко) Тінберген (нід. Nikolaas Tinbergen; 15 квітня 1907, Гаага — 21 грудня 1988) — нідерладський етолог і орнітолог, лауреат Нобелівської премії 1973 року (разом з Карлом фон Фрішом і Конрадом Лоренцом) за відкриття, пов'язані з визначенням індивідуума та соціальною поведінкою тварин. Згодом він став відомий як популяризатор зоології. Зокрема, в 1960-х роках, разом з режисером Г'ю Фолкусом (англ. Hugh Falkus), він випустив серію фільмів про дику природу — такі, як «Загадка грака» (англ. The Riddle of the Rook, 1972) і «Сигнали на виживання» (англ. Signals for Survival, 1969), що виграли приз італійського фестивалю того самого року й американську Блакитну стрічку в 1971.
Nikolaas Tinbergen | |
---|---|
| |
Народився |
15 квітня 1907 Гаага, Нідерланди |
Помер |
21 грудня 1988 (81 рік) Оксфорд, Велика Британія |
Місце проживання |
Нідерланди, Велика Британія |
Країна |
Нідерланди, Велика Британія |
Діяльність | біолог, зоолог, орнітолог, етолог, лікар, викладач університету, фотограф |
Alma mater | Лейденський університет |
Галузь | Зоологія, етологія |
Заклад | Оксфордський університет |
Звання | професор |
Ступінь | доктор філософії |
Відомі учні | Річард Докінз |
Членство | Лондонське королівське товариство, Леопольдина, Нідерландська королівська академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Національна академія наук США |
Відомий завдяки: | етологія |
Батько | D. C. Tinbergend |
Брати, сестри | Ян Тінберґен і Luuk Tinbergend |
Нагороди | Нобелівська премія з фізіології або медицини (1973) |
Ніколас Тінберген у Вікісховищі |
Біографія
Ніколас Тінберген народився в Гаазі, Нідерланди. Його брати були Ян Тінберген, перший лауреат Премії Шведського банку з економіки імені Альфреда Нобеля, і Люк Тінберген.
Тінен захопився природою ще замолоду. Він навчався біології в Лейденському університеті, а протягом Другої світової війни потрапив у полон до нацистів. Це охолодило його відносини з давнім співпрацівником Конрадом Лоренцом. Тільки через кілька років вони відновили співпрацю. Після війни Тінберген переїхав до Англії, де викладав в Оксфордському університеті. Його найвідомішим студентом був Ричард Докінз.
Тінберген одружився з Елізабет Руттен і мав з нею п'ятьох дітей. Він помер 21 грудня 1988 року внаслідок серцевого нападу у своєму будинку в Оксфорді.