Конрад Лоренц

Конрад Лоренц народився 7 листопада 1903 року у Відні (Австрія), в родині успішного лікаря Адольфа Лоренца, що жив у місті Альтенберґ. Батько майбутнього науковця побудував багатий, але позбавлений художнього смаку особняк, що був прикрашений великого розміру статуями в античному стилі та живописними полотнами від підлоги до стелі. Саме тут і проходило дитинство Конрада. Проте більшу частину вільного часу хлопець намагався проводити поза будинком, у околицях Альтенбергу. Тоді, за словами самого Лоренца, він пройнявся «надмірною любов'ю до тварин». Він збирає колекцію птахів і ссавців, і влаштовує справжній зоопарк. Деякі тварини живуть навіть у самому особняку. Конрад з цікавістю спостерігає за ними та помічає багато особливостей їх поведінки, які в подальшому він пояснить у своїх працях.

Лоренца виховували у найкращих традиціях європейської культури. Отримавши базову освіту в приватній школі, він вступає до дуже престижної гімназії «Шоттенгімназіум», у стінах якої зародився його інтерес до теорії Дарвіна та принципів еволюції. Конрад хоче присвятити себе біології та палеонтології, однак, за вимогою свого батька, він вступає на медичний факультет Віденського університету.

У Конрада Лоренца не було великого бажання ставати лікарем, але в університеті викладали видатні біологи, лекції яких він із задоволенням відвідував. Отримавши диплом лікаря, Лоренц не розпочинає медичної практики, натомість присвячує себе вивченню поведінки тварин.

Велике значення для Лоренца мало стажування у 20-ті роки в Англії, під керівництвом видатного біолога та мислителя Джуліана Гакслі (перший директор ЮНЕСКО, брат Олдоса Гакслі). Повернувшись до Австрії, Лоренц почав зі спостереження за поведінкою птахів, в подальшому поширивши їх і на інших тварин. Ще в дитинстві, спостерігаючи за качками, він помітив, що вони здатні передавати одне одному знання, отримані шляхом навчання. Для тогочасної науки це явище було повною несподіванкою і згодом отримало назву імпринтинг. Лоренц успішно захищає дисертацію, яка була присвячена інстинктам і в 30-ті роки стає одним з визнаних лідерів вчення про інстинкти.

У другій половині 30-х років Конрад Лоренц познайомився зі своїм майбутнім учнем і однодумцем Ніколасом Тінбергеном. Як сказав потім Лоренц, їхні погляди «збіглися до неправдоподібного ступеня».

Після поглинення Австрії Третім Рейхом Лоренц залишився без роботи. І хоча завдяки допомозі друзів Лоренц отримав запрошення в Кенігсберзький університет (нині РГУ ім. Канта, Калінінград) на кафедру психології ім. Канта, ця престижна кафедра не давала йому можливості працювати з тваринами.

10 жовтня 1941 року Лоренц був мобілізований до німецької армії, як військовий лікар. І хоча йому ніколи не доводилося раніше займатися медичною практикою, він змушений був робити навіть хірургічні операції, — в польових умовах і в госпіталі в Білорусі.

Конрад Лоренц ніколи не заперечував, що був членом нацистської партії, в яку він вступив у 1938 році. Але після війни він повністю змінив свої погляди. Пізніше він коментував це так: «багато визнаних вчених, як і я, короткий час сподівалися на позитивне від наці. І багато хто швидко відвернувся від них з жахом, так само як і я». В кількох публікаціях Лоренца, написаних на початку війни, мали місце деякі євгенічні погляди, за які він публічно вибачився під час отримання Нобелівської премії.