Влада

Вла́да — здатність і можливість того, хто нею володіє, за допомогою авторитету, заохочення, або примусу впливати на дії інших.

Влада — слово, що використовується в українській мові для назви кількох різних, але взаємопов'язаних понять:

  1. Право та можливість керувати, розпоряджатися чимось.
  2. Політичне панування, політичний устрій.
  3. Державна влада (судова, законодавча, виконавча)
  4. Військова міць (військова влада)
  5. Інша назва можновладців заради введення в оману. Насправді ж, можновладці не є владою, а лише наділені владними повноваженнями на час виконання службових обов'язків.

Помітно, що найзагальнішим та основним є найперше визначення, а наступні є його специфічними відображеннями.

Стаття присвячена розгляду влади саме як загального поняття.

В найширшому розумінні влада це здатність впливати на події та явища. В такому широкому значенні говорять не тільки на відносини між людьми, але й на взаємодію людини з навколишнім світом (кажуть про владу людини над природою) чи навіть природних явищ між собою. Однак перш за все влада розглядається як соціальна категорія і стосується стосунків між людьми.

Вчення про владу, про закономірності її походження, функціонування і розвитку, про типи і види влади, її суб'єкти, об'єкти, носії, форми, функції, задачі, механізми, норми і принципи, сутність й особливість поділу влади, взаємодії влади з іншими сферами життя і влади різного роду між собою, а також із закордонною владою називається кратологія.

В англійській мові

Англійське «power» («сила (філософія)») включає в себе взаємопов'язані поняття: переконання (прямі, непрямі, підсвідомі), закон, примус, насильство, військова міць, покірність, божества, харизма, авторитет, матеріальні предмети (гроші, майно, продукти харчування), звання, майстерність, делеговані повноваження (наприклад, в демократичному процесі), соціальний вплив, робота групової динаміки (такі, як зв'язки з громадськістю).

Етимологія українського слова «влада»

Згідно з «Етимологічним словником української мови»[1] слово «влада» та похідні (владар, владний тощо) є запозиченням з чеської або польської, яке відоме з 16-17 століть. Власне українськими є форми з повноголосним волод-.

Етимологія слова в інших мовах

У спеціальній літературі і в мовній практиці різних народів склались свої традиції слововживання групи термінів, що стосуються феномену влади.

В сербськохорватській мові українському терміну «влада» відповідає слово Moć, словенській — Moc (ovládanie).

В німецькій мові слово «Macht» одночасно означає «влада» і «сила» і походить, як вказував Е.Канетті, від готського кореня «magen» (vermögen), що значить «мати змогу». Англійське «power» («сила (філософія)») одним зі значень теж має «владу».

Англійське слово power походить від французького pouvoir, яке, в свою чергу, походить від латинських слів potestas і potentia, що означають «здатність» (обидва вони утворені від дієслова potere — «бути здатним»). Для римлян слово potentia означало здатність чи спроможність однієї особи або речі впливати на іншу. Слово potestas, яке мало більш вузький політичний смисл, означало особливі можливості, що їх набували люди, спілкуючись і діючи спільно; у наш час ми запозичуємо дещо з цього поняття, коли говоримо, що сила — в гурті. Цицерон установив таке розрізнення: «Potestas in populo, auctoritas in senatu» («Влада — в народу, владні повноваження — в сенату»); слід зазначити, що поняття влади римляни старанно відмежовували від інших понять, таких як владні повноваження, примус, сила і насильство.

Визначення поняття в соціальних науках

Влада є явищем, що пронизує людське суспільство і зачіпає усі сторони людського життя. Тому поняття влади є дуже важливим в багатьох соціальних науках, перш за все в політології, предметом вивчення якої владні стосунки між людьми.

Існує дуже багато різних підходів до визначення влади. Така різноманітність пояснюється як складністю та багатоплановістю самого поняття так і неоднозначністю, суб'єктивністю його розуміння. Свідченням останнього може служити наступний приклад — оскільки в англійські слово power означає не лише владу, але й силу, енергію і навіть електричний струм, то для багатьох англомовних дослідників цілком природним є розгляд влади саме як сили, дії, поштовху. Наприклад Роберт Даль висуває припущення, що «наші уявлення про основоположні способи оцінювання [влади і] впливу ґрунтуються на інтуїтивних поняттях, дуже близьких до тих, на яких базується поняття сили в механіці». Тому навряд чи можна стверджувати, що якесь визначення є вичерпним чи об'єктивним, скоріш кожне з них виявляє як певні аспекти влади так і різні точки зору на неї.

Прагнення індивіда до влади - природне, оскільки воно обумовлене людською природою[2].

Біхевіористські[3] визначення

Влада є певним типом поведінки, заснованим на можливості зміни поведінки інших людей.

Телеологічні[4] визначення

Влада — це досягнення певних цілей, отримання запланованих результатів.

Інструменталістські визначення

Влада як можливість використання певних засобів, зокрема насильства для досягнення певних цілей.

Структуралістські визначення

Влада визначається як певного роду особливі стосунки між керівником і підлеглим у ситуації управління, однак ці стосунки є в значній мірі знеособленими. Влада розглядається як безособова властивість будь-якої соціальної системи.

Влада як вплив

Визначення влади як впливу одних на інших. Така взаємодія описується формулою: влада А над Б є здатність добиватися того, щоби Б «ніколи не зробив би без впливу А» (Д.Даль).

Конфліктне визначення

Влада це позиція панування, пов'язана із здатністю окремих груп і індивідів контролювати механізм розподілення дефіцитних суспільних цінностей навколо розподілу яких існує конфлікт.

Вольове визначення

Макс Вебер визначав владу як «вірогідність того, що один діяч у суспільних взаєминах… проявить свою власну волю» всупереч опору інших («Economy and society», vol. I, p. 53).

Види влади

Якщо розглядати підстави, на яких тримається влада в людських суспільствах, то можна виділити 2 типи влади.

Влада закону — це реальний вплив усього законодавства країни та норм міжнародного права на життя і долі людей, стан безпеки держави на основі принципу верховенства права, влада і закон з погляду правознавства завжди є взаємопов'язаними.

Сила у соціальному вимірі — це можливість певних суб'єктів здійснювати вплив на інших осіб, шляхом фізичної і психологічної сили, насильства, життєвої енергії та іншими засобами. З погляду правознавства закон і сила, у вигляді легітимного державного примусу є нероздільні[5].

Див. також

Примітки

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А  Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с. — с. 409
  2. Мальцев О.В. (27.09.2018). На крок ближче до пізнання долі. oleg-maltsev.com (рос.). Процитовано 11 грудня 2018.
  3. Біхевіоризм — від англ. behavior — поведінка. Як напрямок і методологічна установка, так і термін прийшли з психології. За цим вченням, психологічні теорії повинні базуватися на спостереженнях і експериментах. Тільки зовнішня поведінка людини, а не її заяви про власні думки й самосвідомість, може бути науково зафіксованою.
  4. від грець. τελέω — кінець, результат
  5. Влада закону і сили на сучасному етапі розвитку України. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 березня 2015.

Посилання

Джерела

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.