Пудов Олексій Анатолійович

Олексі́й Анато́лійович Пу́дов (2 липня 1984(19840702), м. Чугуїв, Харківська область, Українська РСР 11 травня 2017, м. Дніпро, Україна) — молодший сержант Збройних сил України, 92 ОМБр, учасник російсько-української війни.

Пудов Олексій Анатолійович
 Молодший сержант
Загальна інформація
Народження 2 липня 1984(1984-07-02)
УРСР, Чугуїв
Смерть 11 травня 2017(2017-05-11) (32 роки)
 Україна, Дніпро
(помер від поранень)
Військова служба
Приналежність  Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
 92 ОМБр
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєпис

Народився 1984 року у місті Чугуєві на Харківщині. Закінчив Чугуївську середню школу № 6, займався спортом.

Під час російської збройної агресії проти України з 2016 року проходив військову службу за контрактом в Збройних Силах України.

Молодший сержант, командир гармати — командир відділення 1-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади, військова частина А0501, с. Клугино-Башкирівка, Харківська область. Брав участь в антитерористичній операції на сході України.

28 квітня 2017 року близько 5:00 противник здійснив обстріл позицій українських військових в районі міста Красногорівка Мар'їнського району Донецької області з боку окупованого смт Старомихайлівка, застосувавши міномети калібру 120 мм та 82 мм, зенітні установки ЗУ-23-2, гранатомети та стрілецьку зброю[1]. Внаслідок обстрілу загинув солдат Ігор Шапошник, ще четверо бійців дістали поранення[2]. Молодший сержант Олексій Пудов внаслідок влучення міни (за іншими даними, — танкового снаряду) зазнав мінно-вибухової травми, — численних ушкоджень внутрішніх органів і травматичної ампутації ноги. Перебував у шпиталі в м. Дніпро у вкрай важкому стані, переніс кілька операцій. Помер 11 травня 2017 року[3][4].

13 травня, після прощання у військовій частині, похований на кладовищі м. Чугуєва[5][6].

Залишилися мати Наталія Володимирівна Пудова, сестра, цивільна дружина та маленька донька.

Нагороди

  • Указом Президента України № 259/2017 від 2 вересня 2017 року, за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].
  • 1 червня 2017 нагороджений Знаком народної пошани — орденом «За мужність і відвагу» (ВО «Країна»)[8][9].

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.