Пуйя Раймонда
Пуйя Раймонда (Puya raimondii) — вид квіткових рослин родини бромелієві (Bromeliaceae). Пуйя Раймонда відома як рослина з найбільшим суцвіттям. У деяких екземплярів воно може досягати у висоту 12 метрів, а його діаметр становить 2,5 метра. На цьому суцвітті налічується до 10 000 простих квіток. Ще однією її особливістю є те, що за свій довгий вік, а це 50-100 років, ця рослина цвіте лише раз і після визрівання насіння гине.
Пуйя Раймонда | |
---|---|
Пуйя Раймонда на горі Кхурупампа, Болівія | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Бромелієві (Bromeliaceae) |
Рід: | Puya |
Вид: | Пуйя Раймонда (P. raimondii) |
Біноміальна назва | |
Puya raimondii Harms, 1928 | |
Завдяки аналізу ДНК учені довідалися, що пуйя не видозмінювалася протягом багатьох мільйонів років, тому колосальними розмірами вона зобов'язана своїй давнині.
Назва
Рослина названа на честь італійського вченого Антоніо Раймонда, проте першим її виявив француз Альсід Шарль Д'Орбіньі в 1830 році, коли досліджував високогірну флору Болівії. Відомі також тривіальні англійські назви англ. Queen of the Andes, Queen of the Puna, що означає королева Анд або королева Пуни.
Поширення та чисельність
Поширена ця рослина в гірських районах Болівії і Перу (Болівійських і Перуанських Андах) на висоті 3800-4300 метрів над рівнем моря невеликими групами, незалежно один від одного. Росте на схилах і ярах. Ареал його зростання неширокий. Її чисельність також не дуже велика, тому вона знаходиться під охороною цих держав. В диких умовах вона зустрічається приблизно один раз на квадратний кілометр ареалу проживання. На сьогоднішній день чисельність пуйї становить не більше декількох сотень тисяч примірників. У доісторичні часи, гігантські суцвіття пуйї росли в Андах повсюдно.
Опис
Через свої колосальні розміри пуйя Раймонда більше схожа на дерево або чагарник, ніж на звичайну рослину. Вона володіє потужною кореневою системою, яка відмінно пристосована для засвоєння вологи і харчування рослини. До того ж, вона є своєрідним «якорем», який надійно кріпить цю рослину до землі.
Стебла подовжені. Листя тонке і голе, по краях яких розташовуються невеликі шипи. Деякі представники родини Бромелієвих, до якого належить і пуйя Раймонда, поглинають вологу з повітря за допомогою особливих лусочок на листках, які діють за принципом промокашки.
Цвіте пуйя Раймонда тільки один раз, після досягнення 50-100-річного віку. Через те що квітучі стебла дуже вкорочені, то суцвіття розташовується дуже близько до основного стебла. Квіти мають 3 пелюстки білого кольору. Їхнім запиленням займаються комахи, кажани, іноді цей процес проходить за допомогою вітру.
У суцвітті утворюється від восьми до дванадцяти мільйонів насінин. Після того, як гігантське суцвіття відцвітає і на ній визріває насіння — наземна частина рослини відмирає.
Охорона
Росте пуйя Раймонда тільки в трьох місцях в Перу (Анкаш, Кахамаркуїлла і Катак), а також в болівійських горах Команчі, в національному парку, створеному спеціально для її збереження. У 1963 році президент Болівії у своєму указі зрозуміло заявив, що рослини Команчських гір — справжній доісторичний скарб, і їх треба берегти.
Бережуть пуйю Раймонда по-різному. У хід йде і штучне запилення, і розсаджування молодих рослин по всій країні з метою озеленення, і розведення в ботанічних садах. Вчені сподіваються, що ці заходи принесуть свої плоди, і вона буде врятована від зникнення.