Пуликовський Костянтин Борисович

Закінчив Ульяновське гвардійське вище танкове командне училище у 1970 році, Військову академію бронетанкових військ у 1982 році, Військову академію Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації в 1992 році.

Прослужив у Збройних Силах СРСР і Росії, обіймав командні посади у частинах, з'єднаннях, оперативних та оперативно-стратегічних об'єднаннях Збройних Сил. Військову службу проходив у Білорусі, Туркменістані, Естонії, Литві і на Кавказі.

У 1996 році — командувач Об'єднаним угрупуванням федеральних сил в Чеченській Республіці.

У 1996-1997 — заступник командувача військами Північно-Кавказького військового округу. 1997 — звільнився із Збройних Сил Російської Федерації.

В 1998 року обраний головою краснодарського крайового відділення всеросійського громадського руху ветеранів «Бойове братство», яке об'єднує ветеранів локальних війн, яке очолював генерал-полковник Борис Всеволодович Громов. У тому ж році став помічником мера Краснодара по роботі з муніципальними підприємствами, очолив комітет з благоустрою міста.

З 18 травня 2000 року по 14 листопада 2005 — повноважний представник Президента Російської Федерації в Далекосхідному федеральному окрузі. На цій посаді був членом Ради Безпеки Російської Федерації.

З 5 грудня 2005 року по 2 вересня 2008 — керівник Федеральної служби з екологічного, технологічного і атомного нагляду (Ростехнагляд).

28 листопада 2009 на конференції Регіонального відділення Політичної партії «Справедлива Росія» в Краснодарському краї обраний Головою Ради Регіонального відділення Політичної партії «Справедлива Росія» в Краснодарському краї.

• Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (1 лютого 2003) — за великий внесок у зміцнення російської державності та багаторічну сумлінну працю [2]
• Орден Пошани (12 грудня 2005) — за заслуги в зміцненні російської державності та багаторічну сумлінну роботу
• Орден «За особисту мужність»
• Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня
• Орден святого благовірного князя Данила Московського II ступеня (РПЦ, 2005)

• Військове звання — генерал-лейтенант
• Класний чин — Дійсний державний радник Російської Федерації 1 класу

Одружений, два сини. Старший син — офіцер Збройних Сил, загинув в ході збройного конфлікту в Чеченській Республіці в 1996 році, у засідці, влаштованій Хаттабом російським військам під селом Яришмарди, в Шатойському районі Чечні. Його соратник, генерал-полковник, Герой Росії Геннадій Трошев так це оцінював:

Йому не становило великих турбот позбавити сина від відрядження до Чечні. Я знаю людей (їх, на жаль, чимало), які з готовністю йшли на все, лише б «відмазати» своїх дітей, племінників, братів від служби в «гарячій точці». Генерал Пуліковський був іншої складу: сам служив Батьківщині чесно, ніколи не шукав «теплих місць», того ж вимагав і від інших, включаючи рідного сина.

Молодший син — Сергій Костянтинович Пуліковський — заступник голови Міської Думи м. Краснодара.

• Сучасна Росія: біографії Пуліковського К. Б. (рос.)
• Персональна сторінка. Пуліковський Костянтин Борисович (рос.)
• Костянтин Пуліковський в Лентапедіі (рос.)
• Біографія на сайті Президента Росії (рос.)