Пуріко (гірський комплекс)

Гірський комплекс Пуріко (ісп. Puricó) — це пірокластичний щит, який складається з двох ігнімбритних пластів та лежить у східній частині пустелі Атакама у ІІ регіоні Чилі (Антофагаста), приблизно за 5 км на південь від кордону з Болівією. Вулканічний комплекс розташований зверху масивного пірокластичного щита, займаючи територію ~ 20 x 30 км, і складається з 10 підрозділів (2 стратовулкани, 5 лавових куполів, 1 шлаковий конус та 1 маар). Найвища з його численних вершин має висоту 5 703 м.н.м. Хурікес (ісп. Juriques) на північ та Гуаякес (ісп. Guayaques) на схід є незалежними вулканічними системами.

Гірський комплекс Пуріко ісп. Puricó
Південно-західна частина комплексу Пуріко, сформована шлаковим конусом Серро Негро та стратовулканом Серрос де Макон. Південно-західна частина комплексу Пуріко, сформована шлаковим конусом Серро Негро та стратовулканом Серрос де Макон.
23°00′ пд. ш. 67°45′ зх. д.
Країна	Чилі
Регіон	Ель-Лоа
Розташування	Чилі
Тип	пірокластичний щит, вулканічний комплекс
Висота	5703 м.н.м.[1]
Вік	Голоцен
Ідентифікатори і посилання
Global Volcanism Program	355094
GeoNames	3874599
Гірський комплекс Пуріко Гірський комплекс Пуріко (Чилі)
Пуріко у Вікісховищі

Два ігнімбритні пласти, з яких складається комплекс та щит, вивергалися ~1,3 мільйона років тому, разом зі стратовулканами та лавовими куполами, які формують розірване кільце довкола території ~10 x 20 км. Лавовий купол Серро Токо розташований над територією з вулканічними тріщинами Кахонського Ігнімбриту і на його південно-східному схилі до початку 1990-х працювала сірчана шахта. Серро Часкон де Пуріко та Серро Асперо походять з Голоцену; обидва лавові куполи морфологічно відрізняються від багатьох інших кремнієвих вулканічних куполів Анд з пласкими вершинами і мають 300–400-метрову конічну форму. Серро Часкон був сформований серіями  потоків в'язкої лави, а Серро Асперо видається цілісним куполом  пелейського типу. Купол Часкон де Пуріко з дацитної лави піднімається на 1 200 м. над щитом і має добре збережений вершинний кратер та лавові потоки, що не мають слідів льодовикової модифікації. Дацитно-андезитний стратовулкан Серрос де Макон лежить на південно-західному кінці комплексу Пуріко. Алітарський маар на південно-східному кінці комплексу демонструє постійну фумарольну активність.

Більшість комплексу Пуріко включено до Наукового резервату Чайнантор (ісп. Reserva Científica de Chajnantor), і тут розташовані обсерваторія плато Чайнантор та інші наукові заклади[2].