Пушкареве

Раніше на місці села був голий степ, а місцевість була в цілому малонаселена. Під час проведення Столипінської аграрної реформи в цій місцевості влада почала надавати малоземельним або взагалі безземельним селянам земельні ділянки — норми. Умови надання ділянок були досить жорсткі — селянин, який отримав «норму», був зобов'язаний на ній до зими побудувати будинок — «щоб до зими з димарів закурило». В іншому випадку — ділянку вилучали. Перші ділянки були роздані у 1910 році, який і вважається неофіційною датою заснування села.

Однак, внаслідок того, що селянам були роздані «норми», було засноване не село, а виникло кілька дрібних хуторів, які називалися за прізвищем глави сімейства, що проживало в хуторі.

В процесі проведення колективізації дрібні хутори були ліквідовані, а місцевих жителів було примусово переселено в новостворене село у 1939 році, який і вважається офіційною датою заснування села. Спочатку село носило назву "село Сталіна". У 60-х роках минулого століття село було перейменовано в Пушкареве. Нинішня назва села походить від озера, біля якого жив царський гармаш.

З 16 вересня 1941 по 14 вересня 1943 року Пушкареве було окуповане німецько-фашистськими військами.

Село входило до Багачанської Першої сільської ради Великобагачанського району.

12 жовтня 2016 року шляхом об'єднання Великобагачанської селищної ради та Багачанської Першої, Радивонівської, Степанівської, Якимівськоїсільських рад Великобагачанського району була утворена Великобагачанська селищна об'єднана територіальна громада з адміністративним центром у смт Велика Багачка.